Зміна способу та порядку виконання судового рішення

Проєкт

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідань
Конституційного Суду України

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідань КСУ на 16-18 листопада 2021 р. (проєкт)

Проєкт

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідань
Конституційного Суду України

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідань КСУ на 9-11 листопада 2021 р. (проєкт)

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідань
Конституційного Суду України

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідань КСУ на 26-28 жовтня 2021 р. (проєкт)

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідань
Конституційного Суду України

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідань КСУ на 19-21 жовтня 2021 р. (проєкт)

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідань
Конституційного Суду України

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідань КСУ на 5-7 жовтня 2021 р. (проєкт)

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідань
Конституційного Суду України

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідань КСУ на 28-30 вересня 2021 р. (проєкт)

Проєкт

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідання
Конституційного Суду України

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідань КСУ на 21-23 вересня 2021 р. (проєкт)

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідань
Конституційного Суду України

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідань КСУ на 7-9 вересня 2021 р. (проєкт)

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідань
Конституційного Суду України

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідань КСУ на 12-15 липня 2021 р. (проєкт)

ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідань
Конституційного Суду України

Результати розгляду справ

Порядок денний

Події та новини

Резюме ухвалених актів

Рішення

Висновки

Ухвали

Постанови

у справі за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства „Чернігівоблбуд“ щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту „б“ пункту 1 частини третьої статті 14 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків“

у справі за конституційними скаргами Крупка Дмитра Володимировича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81, частини першої статті 82 Кримінального кодексу України, Костіна Володимира Володимировича, Мельниченка Олександра Степановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 82 Кримінального кодексу України та за конституційною скаргою Гогіна Віктора Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81 Кримінального кодексу України (справа про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі)

у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроєкту про внесення змін до статті 81 Конституції України (щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України) (реєстр. № 1027) вимогам статей 157 і 158 Конституції України

у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи) (реєстр. № 1017) вимогам статей 157 і 158 Конституції України

про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Аббасова Фазіля Севіндіковича щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 § 2 „Прикінцеві положення“ розділу 4 Закону України „Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів“ від 3 жовтня 2017 року № 2147–VIII

про подовження строку постановлення Третьою колегією суддів Першого сенату Конституційного Суду України ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Терещенко Тетяни Станіславівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту „а“ пункту 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України

про подовження строку постановлення Третьою колегією суддів Першого сенату Конституційного Суду України ухвали про відкриття або про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційною скаргою Григоренка Ярослава Святославовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 44 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення

про внесення зміни до персонального складу Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України

про затвердження тексту щорічної інформаційної доповіді Конституційного Суду України за 2020 рік

Источник

Порядок виконання рішення суду. Консультує Міністр юстиції України Павло Петренко

Вітаю, пане Міністре! Чи не могли б ви мені відповісти на декілька запитань щодо виконання рішення суду? Маю на руках рішення суду і не знаю, що робити з ним далі.

З повагою, Олександр Рева

Що таке виконавче провадження?

Виконавче провадження – це завершальна стадія судового провадження. В Україні рішення суду може виконуватись як у добровільному, так і у примусовому порядку.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ.

Який порядок виконання рішення суду у добровільному порядку?

Боржник, за власним волевиявленням, може виконати рішення суду добровільно. У разі добровільного порядку виконання рішень про стягнення періодичних платежів, виконавчий документ разом із заявою може бути надісланий стягувачем підприємству, установі, організації, фізичній особі — підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Який алгоритм дій у випадку примусового стягнення заборгованості з боржника?

У разі задоволення судом вимог про сплату заборгованості, якщо боржник добровільно не виконує рішення суду, стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання. Для цього потрібно:

звернутися до суду, який розглядав справу, із заявою про видачу судового наказу або виконавчого листа;
написати заяву до державної виконавчої служби або приватного виконавця із проханням примусового стягнення заборгованості із боржника;
сплатити авансовий внесок до органу ДВС, куди буде подано виконавчий лист або до приватного виконавця;
подати заяву з копією квитанції про сплату авансового внеску до ДВС або приватного виконавця.

Які строки пред’явлення виконавчих документів?

Виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання:

протягом 3-х років , з наступного дня після набрання рішенням законної сили, а якщо рішення підлягає негайному виконанню — з наступного дня після його прийняття.
протягом 3-х місяців, якщо мова йде про посвідчення комісій по трудових спорах та виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган.
протягом усього періоду, у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо.

Якщо стягувач пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, він має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу.

Що потрібно сплатити за примусове виконання рішення?

Боржник: Виконавчий збір — це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби у розмірі 10 % суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

У разі виконання рішення приватним виконавцем стягується основна винагорода, розмір якої становить 10 % стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Стягувач: Авансовий внесок – це кошти, за рахунок яких фінансуються витрати на організацію та проведення виконавчих дій органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем). Розмір авансового внеску становить:

2 % від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати (до 41 730 грн );
1 мінімальний розмір заробітної плати (4 173 грн) за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову з боржника — фізичної особи та 2 мінімальні розміри заробітної плати (8 346 грн) з боржника — юридичної особи.

Хто звільняється від сплати авансового внеску?

Від сплати авансового внеску звільняються у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби:

інваліди війни, інваліди I та II груп;
законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп;
громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у Законі передбачені рішення суду, за виконання яких авансовий внесок не сплачується, наприклад:

стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та інші вимоги, що випливають із трудових правовідносин;
обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних та соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи;
стягнення аліментів, заборгованості зі сплати аліментів, додаткових витрат на дитину, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суми індексації аліментів, встановлення побачення з дитиною або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення;
виконання рішення Європейського суду з прав людини.

Як отримати присуджені кошти?

Грошові суми, стягнуті з боржника (у томі числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу ДВС чи рахунок приватного виконавця. За письмовою заявою фізичної особи стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем на зазначений стягувачем рахунок у банку або іншій фінансовій установі чи надсилаються на адресу стягувача поштовим переказом, що здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум.

Куди звертатися за більш детальною консультацією та роз’ясненнями?

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, телефонуйте до контакт-центру системи безоплатної правової допомоги за номером 0 (800) 213 103 , цілодобово та безкоштовно в межах України. В центрах та бюро надання безоплатної правової допомоги по всій країні ви можете отримати юридичну консультацію та правовий захист.

Окремо хочу зазначити, що Мін’юст запровадив низку суттєвих новацій, серед яких створення Єдиного реєстру боржників, який ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна. Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України: https://erb.minjust.gov.ua .

Крім того, у 2018 році в зазначеному реєстрі відкрито публічні реєстри неплатників аліментів та боржників, які перешкоджають побаченням з дитиною, а також боржників, які мають заборгованість по заробітній платі.

Також, щоб забезпечити громадянам зручний сервіс у сфері примусового виконання судових рішень, ми відкрили чотири «Центри виконання рішень», де громадяни мають можливість подавати документи про примусове виконання рішень та інші документи виконавчого провадження за принципом екстериторіальності в межах відповідної області, отримати відомості з автоматизованої системи виконавчого провадження, перевірити документи на відповідність законодавству, отримати консультацію, швидко та правильно оформити документи, оплатити заборгованість чи авансовий внесок через термінал тощо. Завітати до «Центрів виконання рішень» можна за адресами:

м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 2;

м. Сєвєродонецьк, вул.Федоренка,10;

м. Суми, вул. Петропавлівська, 75;

Источник

Особливості зміни способу та порядку виконання рішення суду

12.17, 13 червня 2019

Юристи ЮФ Evris, зважаючи на неврегульованість цього питання на рівні закону, пропонують керуватися позиціями суду

Стаття публікується на мові оригіналу

Усього лише декілька норм чинного законодавства України регулюють особливості зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Так частина третя статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання суднового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Процедура зміни способу або порядку виконання суднового рішення однакова в цивільному, господарському та адміністративному процесах:

— із заявою про зміну способу або порядку виконання суднового рішення може звернутися стягувач або виконавець. Ця заява подається до суду, що розглядав справу як суд першої інстанції (частина деручи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України; частина деручи статті 331 Господарського процесуального кодексу України; частина деручи статті 435 Цивільного процесуального кодексу України);

— заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання суднового рішення розглядається у десятиденний рядків з дня її надходження в судновому засіданні з повідомленням учасників справи (частина друга статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України; частина друга статті 331 Господарського процесуального кодексу України; частина друга статті 435 Цивільного процесуального кодексу України);

— підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання суднового рішення є обставини, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення (частина третя статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України; частина третя статті 331 Господарського процесуального кодексу України; частина третя статті 435 Цивільного процесуального кодексу України).

Враховуючи мінімальне правове регулювання порядку зміни способу та порядку виконання рішення суду, закономірно, що значну роль у формуванні підходів до застосування відповідних нормативних приписів відіграє практика Верховного Суду.

На рівні судів касаційної інстанції неодноразово застосовувалася наступна позиція:

«поняття «спосіб і порядок» виконання суднового рішення мають спеціальне значення, яку стосується виконавчого провадження. Сморід означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Спосіб виконання суднового рішення — це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 Цивільного кодексу України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений» (постанова Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 523/16632/15-ц, постанова Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі №522/21465/15).

Для зміни способу виконання суднового рішення необхідним є з’ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання суднового рішення, суд не може змінювати останнє по суті (постанова Верховного суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15, постанова Касаційного господарського суду від 11 квітня 2018 року у справі №904/1478/15).

З огляду на ті, що чинне законодавство України не містить конкретного переліку підстав зміни способу та порядку виконання суднового рішенняособливо актуальним стає дослідження та врахування позицій касаційних судів стосовно цього питання. Водночас, найкраще аналізувати відповідні правові позиції на прикладі конкретних фабул справ, розгляд яких здійснювався касаційними судами.

Так Касаційний адміністративним судом розглядалася справа за заявою про зміну способу та порядку виконання ухвали про зобов’язання здійснити перерахунок і виплату щорічної грошової допомоги. Заява була мотивована повідомленням Центру соцвиплат, що бюджетних призначень на проведення компенсаційних виплат на виконання судових рішень у державному бюджеті не передбачено.

За результатом розгляду поданої заяви, суд першої інстанції змінив спосіб виконання рішення із зобов’язання виплатити соціальні виплати на стягнення конкретних торб. Апеляційний суд це рішення скасував, його позицію підтримав Касаційний адміністративний суд, зазначивши при цьому, що змінивши спосіб виконання ухвали із зобов’язання виплатити соціальні виплати на стягнення конкретної суми цих виплат, буде змінено постанову по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Зміна способу і порядку виконання суднового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновленого порушеного права (постанова від 12 квітня 2018 року у справі 759/1928/13-а).

Касаційним господарським судом розглядалася справа про зміну способу і порядку виконання суднового рішення про стягнення 4 193 876, 12 грн. безпідставно утримуваних грошових коштів за наслідком перепродаж об’ єкта приватизації після розірвання з позивачем первісного договору купівлі- продаж з РВ ФДМУ по Дніпровській області. Незважаючи на ті, що відповідач підтвердив, що перерахування грошових коштів на рахунок позивача не є можливим, оскільки на його рахунку виручені кошти не зберігаються, а перераховуються до державного бюджету, місцевий та апеляційний суди відмовили в задоволенні заяви.

Касаційний суд не погодився з позицією першої інстанції та апеляції, й мотивував це тим, що аналіз положень Бюджетного кодексу України дозволяє зробити висновок про ті, що дохідну частину Державного бюджету України становлять кошти, виручені від приватизації державного майна, включаючи інші надходження, безпосередньо пов’ язані з процесом приватизації, які зараховуються на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках інших органів. Отже, у випадку встановлення фактичних обставин перерахування до Державного бюджету України коштів, виручених під година приватизації державного майна, та ускладнення виконання рішення суду про повернення таких коштів зазначенням державного органу, який не веде єдиного казначейського рахунка з обліку коштів Державного бюджету України, суди вправі вжити заходів до зміни виконання суднового рішення (постанова від 22 січня 2019 року у справі №904/5492/15).

Касаційний цивільний суд має сформульовану позицію щодо зміни способу захисту порушеного права із стягнення позичених грошових коштів на визнання права власності на корпоративні права. Останній зазначає, що «зміна способу та порядку виконання рішення суду «із стягнення заборгованості» на «визнання за стягувачем права власності» це є зміна рішення суду по суті, що є недопустимим» (постанова від 06 червня 2018 року у справі №522/21465/15).

Підсумовуючи, можна сказати, що зміна способу та порядку виконання суднового рішення є непередбачуваним, мало врегульованим процесом. У будь-якому разі набагато краще формулювати заздалегідь правильно позовні вимоги, ніж потім намагатися обгрунтувати та довести наявність обставин, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення.

Ігор Багнюк, юрист ЮФ Evris

Юлія Шишка, адвокат ЮФ Evris

Всі судові рішення можна знайти у VERDICTUM. Переконайтесь, скориставшись тестовим доступом. Крім того, VERDICTUM дозволяє відстежувати актуальну судову практику в питаннях, що вас цікавлять. Достатньо поставити тему на контроль: референт повідомить про свіжі рішення, як тільки смороду надійдуть до ЄДРСР.

Источник

Зміна способу та порядку виконання судового рішення