За способами сприйняття інформація

Сприйняття інформації людиною

Життя сучасної людини важко уявити без інформації. Засоби масової інформації буквально рясніють всілякими подіями, які можуть зацікавити особистість. На сьогоднішній день немає недоліку інформації у якій – небудь області; навпаки, спостерігається її надлишок. Люди часто плутаються в одних і тих самих поняттях, оскільки інформація про одному і тому ж предметі може бути суперечливою. Тому, щоб розібратися в складному питанні, іноді доводиться вивчити купу різних позицій.

Сприйняття – це процес відображення у свідомості особистості, явищ і предметів у сумі їхніх властивостей, станів, компонентів. Даний процес тісно пов’язаний з органами чуття, оскільки ми отримуємо будь-яку інформацію за допомогою участі зорових, слухових та інших відчуттів.

Процес сприйняття інформації являє собою високоорганізовану внутрішню роботу, в якій беруть участь всі психічні процеси: увагу, уяву, пам’ять, мислення. Для того, щоб поступає в мозок інформація краще засвоювалася, її необхідно усвідомлювати або осмислювати. Сприйняття як раз і виконує функцію своєрідного провідника між новою інформацією і її усвідомленням.

Сприйняття інформації людиною відбувається на декількох рівнях. Всі вони, так чи інакше, зачіпають органи почуттів і пов’язані з пізнавальними процесами.

Канали сприйняття інформації

Під каналами сприйняття розуміють переважну спрямованість у бік одного органу чуття, яка забезпечує краще засвоєння інформації, що надходить. Варто врахувати той фактор, що у кожної людини домінує своя індивідуальна спрямованість. Кому – то для засвоєння достатньо один раз прочитати матеріал, іншому необхідно прослухати лектора на цю ж тему і т. д.

• Візуальний канал. Спрямований на засвоєння інформації шляхом більшого зосередження на зорових образах. У людини, якого переважає даний канал сприйняття, відзначається висока здатність засвоювати інформацію через читання. В даному випадку особи достатньо прочитати матеріал, і інформація міцно «закріпиться» в мозку. Немає потреби переказувати прочитане або ділитися з оточуючими. Якщо інформація сама по собі носить суперечливий характер, викликає додаткові запитання, провокує суперечку, то в індивіда може виникнути потреба докладно ознайомитися з різними думками для того, щоб сформувати свою точку зору.
• Аудіальний канал. Спрямований на засвоєння інформації шляхом концентрації переважно на слухових образах. Якщо переважає даний канал сприйняття, у людини відзначається висока здатність до запам’ятовування через прослуховування потрібного матеріалу. Студенти, у яких домінує аудіальний канал, прекрасно засвоюють запропоновану інформацію під час лекції і можуть будинку нічого не вчити – все і так легко вляглося в голові, так що не залишилося зайвих запитань! Якщо виникають складні моменти, матеріал складний і незрозумілий, така людина зазвичай прагне відразу уточнити важливі деталі і розібратися на місці, задавши лектору відповідні питання.
• Кінестетичний канал. Спрямований на засвоєння інформації шляхом зосередження переважно на фізичних відчуттях. Кінестетичну сприйняття тісно пов’язане з органами дотику, тому такій людині під час розмови обов’язково потрібно доторкатися до співрозмовника. Запах, смак теж мають для цієї особистості першорядного значення – вона більше всього уважна до деталей і власним почуттям. Якщо ви запитаєте людину, що з ним відбувається, він зможе у фарбах описати свої емоції, розпізнати їх справжні прояви.
• Дигитический канал. Спрямований на засвоєння інформації шляхом концентрації на абстрактно – логічних образах. Така людина схильний у всьому шукати сенс, розкладати свої знання «по поличках». Дигиталу вкрай важливо знати, з якою метою він виконує ту чи іншу дію і що з цього буде. Він володіє здатністю прогнозувати ситуацію, а тому схильний до планування і глибокого аналізу подій, що відбуваються. Найчастіше, дігітали за життя займаються науковою діяльністю.

Перераховані канали сприйняття є провідними, але крім них є й інші: смаковий, нюховий, семантичний і т. д. згідно з поданими особливостями кожного з каналів у психології виділяють наступні види сприйняття інформації: зоровий, слуховий, дотиковий, речемыслительный. Кожен з перелічених видів повністю співвідноситься з вище означеними каналами сприйняття інформації.

Властивості сприйняття

• Предметність. Характеризується спрямованістю на зовнішній світ. Людина завжди зосереджує свою увагу на таких речах, які знаходять відображення в навколишньому просторі. Це не обов’язково можуть бути предмети і явища, але також абстрактні поняття. У будь-якому випадку відбувається глибоке розумове зосередження на тому чи іншому предметі: буденному, художнього або наукового.
• Цілісність. На відміну від відчуття, яке відображає окремі властивості предметів і явищ навколишнього світу, сприйняття становить його загальний образ. Він складається із сукупності різних відчуттів і формує цілісне уявлення про той чи інший предмет.
• Структурність. Необхідно відзначити, що сприйняття людини влаштована таким чином, що має здатність систематизувати матеріал у певному порядку, тобто, із загального потоку інформації, виділяти тільки ту, що виявиться корисна в даному випадку.
• Константность. Під цим властивістю розуміється відносна постійність сприйманої інформації при різних умовах. Так, наприклад, форми предметів, їх розмір, колір представляються людині однаковою при різних життєвих умовах.
• Осмисленість. Людина не просто сприймає предмети і явища, він робить це свідомо, цілеспрямовано, передбачаючи певний результат і прагнучи до нього. Так, наприклад, студенти слухають лекцію для того, щоб успішніше здати залік або іспит, відвідують заняття з художньої культури для самоосвіти. У кожному своєму кроці особистість прагне діяти осмислено, тому що інакше і не може відбуватися ніяка діяльність.

Складні форми сприйняття інформації

Під формами сприйняття інформації розуміють деякі категорії, що мають у своїй основі роздуми і спрямованість на пошук істини.

• Сприйняття простору. Кожен з нас дуже індивідуально підходить до сприйняття простору. Якщо нас перенести в інше місце, ми не зможемо відразу зорієнтуватися, доки не виробимо тактику поведінки і не зрозуміємо, як краще поводитися. Одна людина здатна зорієнтуватися у мінливих умовах інакше, ніж інший і у кожного своє власне сприйняття.
• Сприйняття часу. У кожного з нас є свої біологічні годинники, які нагадують про необхідність вчиняти певні дії. Є поширена теорія про «сов» і «жайворонка». Одним важко прокидатися вранці, вони можуть спати вдень, іншим потрібно рано вставати і також рано лягати. Якщо звернутися до людини на вулиці з питанням «котра година?», більшість зараз же почнуть шукати годинник, щоб вам відповісти. Між тим, всередині себе всякий приблизно знає, скільки часу на даний момент. Саме тому стає можливим процес планування будь-яких справ, прогнозування різних ситуацій ще до того, як вони відбудуться в реальності.
• Сприйняття руху. Враження руху створюються суто індивідуально. Комусь досить нахилити голову вперед, прийняти відповідне положення корпусу, щоб створилася ілюзія того, що відбувається переміщення в просторі. Сприйняття руху фіксується мозком і усвідомлюється особистістю за рахунок вестибулярного апарату і власних думок, суб’єктивних настроїв.
• Сприйняття навмисне і ненавмисне. Ці форми відрізняються один від одного участю свідомості в сприйнятті будь – яких об’єктів. Інакше їх ще можна назвати мимовільним і довільним. В першому випадку сприйняття здійснюється за рахунок зовнішніх обставин, які привернули увагу людини, а в другому ним керує свідомість. Навмисне сприйняття характеризується чіткою метою, означеними завданнями, ясною структурою та послідовністю виконання усіх необхідних кроків.

Особливості сприйняття інформації

Кожна людина підходить до сприйняття одних і тих же подій і явищ дуже індивідуально. Адже один побачить, що відбувається для себе благословення, а інший визнає за даних обставин для себе покарання. Крім того, люди відрізняються ще й за провідним каналам сприйняття інформації. Якщо кому – то необхідно прочитати досліджуваний матеріал, то іншому дуже важливо його прослухати на слух.

Для візуала вкрай важливо, щоб вся інформація знаходилася в полі його зору. Чудово, якщо є можливість ознайомитися з матеріалом за допомогою читання. Тільки тоді, коли візуал побачить, як виглядає те, що йому потрібно запам’ятати, він здатний по – справжньому сприймати.

Для аудіала завжди краще один раз почути матеріал, ніж кілька разів його читати. Це той тип сприйняття, коли сказане живцем слово набуває колосальне значення. Людям, що мають ведучий аудіальний канал сприймання, завжди легше засвоювати інформацію на лекціях і семінарах.

Відмінною особливістю кінестетиків є природна потреба все чіпати руками. Інакше не може піти процес цілісного сприйняття. Тільки з допомогою емоцій, підкріплюваних взаємодією з людьми або предметами, вони пізнають навколишню реальність. Як правило, такі люди дуже емоційні і схильні до різних напрямків діяльності. Дуже багато серед них художників, музикантів, скульпторів, тобто до них відносяться ті, хто здатен жити ціле життя при зіткненні з предметами і навіть творити власну реальність.

Дігітали схильні до глибокого аналізу подій, що відбуваються. Це по суті справжні мислителі і філософи. Для них нова інформація повинна обов’язково бути предметом абстрактно – аналітичного мислення, плодом серйозної внутрішньої роботи, пов’язаної з логічним побудовою складних конструкцій. Пізнати істину – їх головна мета.

Таким чином, способи сприйняття інформації існують самі різні. Всі разом вони створюють гармонійну і цілісну картину світу, в якій вітається повнота різноманіття. Необхідно розвивати всі канали сприйняття, але робити це з опорою на провідний вид. Тоді будь-яка діяльність людини буде успішною, приведе його до нових відкриттів і звершень.

Источник

4 типи сприйняття інформації

Тип інформаційного сприйняття впливає на ефективність навчання дитини. Якщо з раннього дитинства знання будуть подаватися малюкові виходячи з того, яким чином він сприймає навколишній світ, то результативність навчання підвищиться в рази. Але, безумовно, необхідно розвивати всі канали.

Способи сприйняття інформації людиною

У розпорядженні людини є кілька таких способів. Вони визначаються п’ятьма органами чуття: зором, слухом, дотиком, смаком і нюхом. У зв’язку з цим існує певна класифікація інформації за способом сприйняття:

Візуальна інформація сприймається за допомогою зору. Завдяки очам до мозку людини надходять різні зорові образи, які потім там обробляються. Слух необхідний для сприйняття інформації, що надходить через певні звуки (мови, шумів, музики, сигналів). Органи дотику відповідальні за можливість сприйняття тактильної інформації. Рецептори, розташовані на шкірі, дозволяють оцінити температуру досліджуваного об’єкта, тип його поверхні, форму. Смакова інформація надходить у мозок від рецепторів на язику і перетворюється в сигнал, за яким людина розуміє, який це продукт: кислий, солодкий, гіркий або солоний. Нюх також допомагає нам у пізнанні навколишнього світу, дозволяючи розрізняти та ідентифікувати всілякі запахи. Головну роль у сприйнятті інформації відіграє зір. На нього припадає близько 90% отриманих знань.

Як сприймається інформація?

Сприйняття інформації — це знайомство людини з предметами, об’єктами і людьми, які оточують. Інформація сприймається людьми за допомогою п’яти органів чуття: зору, дотику, нюху, слуху і смаку. Ми чуємо музику, пробуємо їжу, дивимося фільми, тиснемо один одному руку. Завдяки нашим органам чуття, ми аналізуємо отримані відомості, маємо уявлення про них. Крім цього, ми спираємося на минулий особистісний досвід і знання, які вже у нас є. Збираючи все це в одне ціле, ми отримуємо повний спектр інформації про який-небудь предмет або людину. Методи сприйняття інформації базуються на процесах, які пов’язані з психікою людей:

• Мислення. Коли людина з чимось знайомиться, вона згадує те, що вже знає.
• Комунікація. Людина може назвати що-небудь.
• Емоції. На різні явища людина реагує по-різному.
• Воля. Людина може організувати сприйняття.

Основні типи сприйняття інформації

Теорія про канали сприйняття належить Нілу Флемінгу, шкільному інспектору з Нової Зеландії. Він установив, що людина пізнає світ за допомогою п’яти органів чуття. У психічно здорових дітей розвинені всі канали, однак завжди один із них домінує.

При однаковому поданні шкільного матеріалу одні діти встигають на відмінно, інші відстають. Це відбувається не тому, що хтось розумніший чи дурніший, а тому, що інформацію потрібно подавати різними способами і види завдань повинні бути різними. Наприклад, якщо вчитель подає інформацію винятково на класній дошці, то встигати будуть тільки візуали, інші ж можуть відставати так чи інакше.

Психотип дитини залежить від того, як вона сприймає навколишній світ. Існують 4 типи сприйняття інформації:

• за допомогою зору — провідний візуальний канал;
• за допомогою слуху — провідний аудіоканал;
• за допомогою обмацування предметів — провідний тілесно-чутливий канал (кінестетичний);
• за допомогою логічних міркувань — провідний логічний канал (цифровий, дигітальний).

Діти-візуали

Візуал сприймає основну частину інформації через органи зору. Такі діти надають перевагу наочним посібникам і красивому оформленню. З одного боку, ці люди багато мріють, фантазують, мислять картинками, з іншого — їм не чужа стратегія і чітке планування.

Візуали завжди думають про те, як виглядають збоку і ніколи не дозволять собі одягнутися неохайно. Діти-візуали зазвичай не додають проблем своїм батькам. Вони можуть довго малювати, розглядати картинки, працювати з пластиліном. Багате уявне мислення дозволяє візуалам добре знатися на графіках, діаграмах, схематичних зображеннях. Але вербальну інформацію вони засвоюють важче. Учитися їм легше з наочними посібниками: плакатами, слайдами, картками.

Школярі повільно говорять і погано запам’ятовують усне мовлення, однак можуть компенсувати це, роблячи виписки і замітки. Підкреслюючи і виділяючи кольором ключові моменти, дитина звикає виділяти головне, не відволікаючись на зайві деталі.

Виразні жести вчителя для візуалів відіграють роль якорів зорової пам’яті. Хороший ефект дають наочні приладдя: плакати, магнітні дошки, фліпчарти, навчальні картки, навчальні фільми та слайди.

Діти-аудіали

«В одне вухо влетіло, в інше вилетіло» — це про кого завгодно, але тільки не про аудіалів! Саме слух є головним каналом сприйняття даного психотипу. Такі діти ловлять інтонацію співрозмовника, оцінюють тембр голосу, їм не важливо, що говорять, важливо — як. Аудіалу не важко впізнати будь-яку людину за голосом. У нього прекрасна пам’ять і слух. Краще не переривайте аудіала — він цього не любить. «Слухач» — великий любитель суперечок і неймовірних історій, обожнює музику, знає напам’ять багато віршів, із задоволенням декламує. Вважає за краще вчитися, прослуховуючи лекції та аудіокниги, не любить читати і писати.

Типові проблеми дитини-аудіала — труднощі з орфографією і читанням, неуважність і забудькуватість. Для поліпшення навичок концентрації дітям рекомендується промовляти свої дії. Корисно походити на курси ментальної арифметики, щоб внутрішня зосередженість стала звичкою і не викликала напруги.

Діти-кінестетики

Кінестетику, як повітря, потрібні відчуття. Такі дітки рано починають повзати і ходити, їм потрібно постійно перебувати в русі: бігати, стрибати, грати. Концентрація уваги у них погана. Кінестетик надто чутливий до одягу, йому постійно щось коле, тисне, заважає. Щоб запам’ятати інформацію, краще власноруч її записати. З тестами і лабораторними завданнями вони цілком справляються, а ось твори даються важко.

Таким дітям необхідні перерви між заняттями для зарядження енергією, також корисно давати їм дрібні доручення, пов’язані з рухом. Курси з ментальної арифметики допоможуть дитині-кинестетику поліпшити концентрацію уваги, впоратися з забудькуватістю, подолати неуважність.

Маленькому кинестетику потрібні часті перерви з моторною розрядкою. Досвідчені вчителі намагаються давати таким дітям дрібні доручення: сходити за крейдою або класним журналом, відкрити вікно, полити квіти. Корисно використовувати моделі й макети, дивитися документальні фільми і наводити приклади з повсякденного життя.

Діти-дигітали

Дигіталу потрібно все детально й логічно осмислити. Для цього він використовує цифри і знаки. Такі люди люблять чіткі формулювання, акуратну документацію. Дигітал вибирає сенс і функціональність, а не емоції.

Такі діти зазвичай затиснуті, негнучкі, скупі на жести і похвали, завжди контролюють те, що говорять. Для них сказане слово — не порожній звук. Даний тип близький до кінестетиків, але перш ніж щось робити, він спочатку вирішить, як це краще втілити в життя.

Це діти-дослідники, які з радістю розберуть пульт від телевізора, розпатрають подушку, спробують препарувати жабу. І не через жорстокість, а через допитливість. Такі діти легко навчаються за книгами і конспектами, але в силу своєї відчуженості й інтроверсії не можуть похвалитися хорошою моторикою і не дружать із фізкультурою.

Як визначити психотип дитини?

Щоб визначити, до якого психотипу належить ваша дитина, запропонуйте їй зіграти в гру: нехай уявить себе в лісі й опише власні відчуття. Аудіал буде говорити про звуки: спів птахів, шелест листя, шум дощу. Візуал «побачить» пейзаж: дерева, стежки, небо. Кінестетик відчує свіже повітря, м’яке листя під ногами. Дигітал буде думати про те, де роздобути компас і карту, щоб вибратися з лісу.

Батькам слід дізнатися про психотип своєї дитини, щоб ефективно вибудувати навчальний процес. Але незалежно від типу сприйняття, потрібно любити своїх дітей і піклуватися про них — без цього успіх у житті малоймовірний. Усім дітям необхідні заняття для загального розвитку, щоб виявити прихований творчий та інтелектуальний потенціал.

Источник