Види підмета за способом вираження
Про види підметів та способи їх вираження
Пригадайте! Який член речення називається підметом?
46Прочитайте речення. Доведіть, що виділені слова — підмети. З’ясуйте, якими частинами мови може виражатися підмет і яка його роль у реченні.
1. А грім по вулицях ходив і цвьохкав батогом сліпучим (М. Боровко). 2. Довкола все зчудовано притихло (М. Боровко). 3. Але ми з тобою. ми не вічні, ми з тобою просто — ти і я (В. Симоненко). 4. Серед неба горить білолиций (Т. Шевченко). 5.3 хвилини на хвилину можуть бути поранені (Ю. Збанацький). 6. У великій продовгуватій світлиці за столом сиділо троє (Ю. Мушкетпик). 7. Жити — це не значить тільки брати, а й давати (Д. Ткач). 8. Нерозгадане тривожне «як» розвіялось скоріше, ніж думалося спочатку (М. Стельмах).
Підмет — головний член двоскладного речення, який означає особу, предмет або явище, якому приписується якась дія, стан чи ознака, виражена присудком. Підмет відповідає на питанняхто? що?
За способом вираження підмети поділяються на прості й складені.
Простий підмет виражається одним словом (іменником, займенником, інфінітивом чи словами інших частин мови у значенні іменника).
Наприклад: 1. Пливли ми ввечері лиманом (Л. Костенко). 2. Там лишилися їірідні (Ю. Збанацький). 3. На тротуарі стояло двоє (Ю. Бердник). 4. Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище, охоплюючи вершину (О. Гончар ).
Зверніть увагу!
Щоб перевірити, чи правильно визначено підмет, спробуйте замінити його займенниками він, вона, воно, вони в називному відмінку. Якщо в реченні така заміна можлива, то це підмет, якщо ні — то додаток або звертання. Наприклад, у реченні Траву скошено не можна замінити слово траву займенником вона. А в реченні Трава зазеленіла така заміна можлива. Іноді підмет буває виражений неозначеною формою дієслова (інфінітивом), до якої не можна поставити питання хто? що? У таких реченнях підмет визначаємо за змістом. Жити — це значить дихати, це значить діяти (Ж.-Ж. Руссо).
Складений підмет виражається двома і більше повнозначними словами.
47 Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть граматичні основи. Над кожним підметом скорочено надпишіть частину мови, якою він виражений. Доведіть, що останнє речення не має підмета.
1. Хай в маленьких очах відбивається світ од маленьких ромашок до стартів в(е,и)ликих (В. Симоненко). 2. Правічну думу думають ліси, вгрузають в мох столітні дідугани (Л. Костенко). 3. Три зорі грають в грі семибарвистій (А Гарасевич). 4. «Будь ласка» не кланяється, «спасибі» спини (не)гне (Нар. творчість). 5. Всяк розумний (по)своєму (Нар. творчість). 6. А Шлях Чумацький теплою ст(е,и)жиною вертається в історію назад (О. Пухонська). 7. О, скільки спогадів дарує цей клаптик рідної землі! (О. Підсуха). 8. (Не)розчаруй мене, любове, (не)зрадь мене, (не)обмини (М. Боровко).
II. З’ясуйте, які речення є складними та як поєднані їхні частини (за допомогою сполучників чи без них).
48 Визначте підмети в поданих реченнях. Поясніть думку. Свою відповідь звірте з міркуванням, поданим нижче.
1. Справа миру — священна. 2. Рівень успішності в класі — високий. 3. Стати переможцем — його мрія.
Міркуйте!
У першому реченні підкреслюється, що священною є не будь-яка справа, а тільки справа миру. Тому підметом є словосполучення справа миру. Основне значення таких підметів зосереджене в залежному слові в словосполученні.
49 Прочитайте текст, визначте тип мовлення та стильову приналежність. Уявіть, що ви — художник. Розкажіть, як би ви зобразили на полотні зміст прочитаного.
II. Випишіть граматичні основи. Доведіть, що виділені слова не є підметами.
Пасіка.
На пасіці гули у вуликах бджоли густим глухим гуком, неначе вони були закопані десь під землею. У вічках подекуди ліниво лазило кілька бджіл. Дві-три бджоли сновигали ліниво понад хрестом, та й ті незабаром ніби падали у вічка. У пасіці пахло медом, пахло молодою травою та польовими квітами. Серед пасіки десь взялася кавуняча огудина, сплелася з бадилиною, березкою та з широким листом огірків і побігла до одного вулика довгою зеленою стежкою. Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осе-редочки. Косе проміння промкнулося під яблунями та важкими дубами й ніби запалило зелену траву, вулики, зелене листя на грушах. (За І. Нечуєм-Левицьким).
ll. За виписаними граматичними основами усно перекажіть прочитане. Доповніть переказ своїми враженнями від картини «Пасіка».
50 І. Спишіть речення. Підкресліть підмети, визначте спосіб їх вираження.
1. Ми з нею довго в полі говорили, не чули навіть гуркоту доріг (Л. Костенко). 2. Тебе цей сад прийняв гостинно в свою заквітчану сім’ю (Д. Луценко). 3. Чумацький Шлях, Стріла, Стожари летять в розгойдані світи (М. Стельмах). 4. Павло Григорович Тичина колись водив мене у ліс (М. Сом). 5. Майже три роки минуло від того далекого світлого дня (О. Гончар). 6. Кожен із бійців знав, що небезпека подвоїлася (О. Гончар)Л.І його підхопили з десяток рук, сильно підкинули вгору один, другий, третій раз (Іван Ле). 8. Багато пішло на фронт, чимало в партизани (Є. Гуцало). 9. Але дехто з учнів викликав у нього глибоке занепокоєння (О. Донченко). 10. Гучне «Ура!» пронеслося тоді над лугами і впало в трав розморених дурман (Л. Первомайський).
II. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми та пунктограми. Доберіть синоніми до виділених слів.
51 Складіть і запишіть речення, використавши подані сполучення слів у ролі підметів. Підкресліть граматичні основи. Визначте способи вираження підмета.
Кожен із нас, кінець вересня, початок вистави, чотири хвилини, група артистів, багато квітів, Південний Буг, Петро Іванович, хтось із музикантів.
Висновки.
1. Підмет називає предмет, про який розповідається в реченні, й має форму називного відмінка. Щоб не помилитися у визначенні підмета, необхідно добре усвідомити зміст речення.
2. Підмет може бути простим і складеним.
О.В. Заболотний, В.В. Заболотний, Рідна мова, 8 клас
Вислано читачами інтернет-сайту
Планування уроків з української мови, книги та підручники по всім предметам, учням та вчителям на допомогу
Если у вас есть исправления или предложения к данному уроку, напишите нам.
Если вы хотите увидеть другие корректировки и пожелания к урокам, смотрите здесь — Образовательный форум.
Источник
Види підмета за способом вираження
Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок
Підмет — головний член речення. Відповідно до способу вираження підмет поділяється на два типи — простий і складений.
Простий підмет може виражатися: 1) іменником або займенником у називному відмінку; це найтиповіше вираження (Настав вечір . Вони із захопленням розповідали про подорож); 2) будь-якою частиною мови, вжитою у значенні іменника в називному відмінку, наприклад: прикметником ( Багаті на печі сиділи та калачі їли); дієприкметником ( Визволені радісно кинулись до воїнів); числівником (Швидко повернувся й третій ); неозначеною формою дієслова ( Малювати було улюбленою мрією малого Тараса); прислівником (Одержане на першому екзамені «відмінно» дуже мене підбадьорило); вигуком (Невгамовне «ура» заповнило стадіон).
Складений підмет виражається словосполученням або реченням, якщо вони вжиті у значенні іменника в називному відмінку ( П’ять учнів відмовилися їхати на екскурсію. «Запорожці пишуть листа турецькому султану» — найвідоміша картина І. Рєпіна).
Присудок — головний залежний член речення, який вказує на дію, стан, ознаку підмета і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке? та ін. Присудок буває простий і складений.
Простим дієслівним присудком називається присудок, виражений дієсловом дійсного, умовного або наказового способу ( Співали чистими дзвінкими голосами діти ), а також фразеологізмами зі значенням дії (Це вже ви передали куті меду (Марко Вовчок)). Присудок, виражений дієсловом теперішнього або майбутнього часу, узгоджується з підметом в особі й числі, а виражений дієсловом минулого часу — у числі й роді.
Складений присудок може бути іменним або дієслівним.
Іменним складеним називається присудок, представлений сполукою дієслова-зв’язки бути у будь-яких способових і часових формах та іменної частини, вираженої іменником, прикметником, дієприкметником, займенником, числівником (Тютюн був високий і густий-прегустий (О. Довженко)).
Дієслівним складеним називається присудок, який складається з неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова в будь-якій способовій формі ( Починає займатися схід сонця). При цьому на дію підмета вказує неозначена форма дієслова. Допоміжне ж дієслово, по-перше, вказує на спосіб і час; а по-друге, — позначає початок і завершення, тривалість, необхідність, можливість, бажаність дії (Воронцов мусив кілька разів крикнути , доки його почули (О. Гончар)). З неозначеною формою дієслова у складених присудках можуть вживатися також дієприкметники і прикметники, зокрема такі прикметники короткої форми, як ладен, згоден, певен, рад, а також присудкові прислівники треба, необхідно, можна, варто, слід (Я дуже радий вам допомогти ). Функції допоміжного або неозначеного дієслів можуть виконувати і фразеологізми дієслівного типу (Брати не мали охоти поступатися суперникам. Хлопець звик бити байдики ).
Источник
Підмет і присудок. Способи вираження підмета і присудка.
Урок.
Тема. Підмет і присудок. Способи вираження підмета. 8 клас.
Мета: формувати ключові компетентності:
- Уміння вчитися – організовувати свою працю для одержання результату; оволодіти вміннями та навичками самоконтролю і взаємооцінки;
- комунікативну – уміти спілкуватися усно і письмово рідною мовою;
- здоров’язбережувальну — спонукати до дотримання здорового способу життя ; викликати позитивні емоції за допомогою методу фронтальної та парної роботи.
Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально – пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:
- мовної і мовленнєвої – ознайомити учнів з особливостями та способами вираження підмета і присудка; досягти практичного засвоєння правил; збагачувати словниковий запас;
- діяльнісно ї – розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, спостережливість; формувати товариські відносини;
- соціокультурної – виховувати в учнів повагу до багатства , виразності української мови.
Тип уроку : урок засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиці, підручник, картки.
Епіграф уроку: Знання складається з дрібних крихт щоденного досвіду.
Хід уроку.
І. Організаційний момент .
ІІ. Актуалізація опорних знань:
- перевірка домашнього завдання.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності .
1. Гра « Шифрувальник»
Розшифруйте епіграф до уроку.
Запишіть речення, підкресліть головні та другорядні члени речення, дайте повну характеристику речення.
Источник
ПІДМЕТ. СПОСОБИ ЙОГО ВИРАЖЕННЯ
Підмет— це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?
Підмет найчастіше виражається іменником та займенником у називному відмінку:
Ой летіла горлиця через сад (Народна творчість). Я не літав в надзоряні країни (Грабовський).
Для вираження підмета також служать:
Четвертий теж вдало пробив пенальті. Тільки троє виявили посередній рівень знань.
• неозначена форма дієслова:
Із правдою дружити — щастя заслужити(Народна творчість).
Відкрити нові таємниці природи судилося Вам.
• сполучення називного відмінка іменника або займенника з орудним:
Батько з сином поїхали уперше орати власну ниву;
Про це ми з вами поговоримо на наступному уроці;
• сполучення іменника з числівником:
Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Шевченко),
Чотирнадцять років минуло від дня страшної чорнобильської ночі (Із газети).
• речення, що служить власною назвою:
«Серце віддаю дітям» — широко відома праця В. Сухомлинського;
• будь-яка частина мови, вжита у значенні іменника:
Пролунало голосне «УРА!».
ПРИСУДОК. СПОСОБИ ЙОГО ВИРАЖЕННЯ
Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? ким він є?
Присудки бувають прості і складені.
Простий дієслівний присудок виражається дієсловом будь-якого способу — дійсного (в минулому, теперішньому або майбутньому часі), умовного або наказового:
Я не забув вчителя старого (Малишко).
Я б землю покинув і в небо злітав. (М. Петренко)
Примітка . Простим вважається присудок, виражений двома словами, якщо вони є однією формою дієслова. Крім форми умовного способу, це форми наказового способу з частками хай, нехай, а також складена форма майбутнього часу недоконаного виду:
Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої (Малишко).
Простий дієслівний присудок виражається також неозначеною формою дієслова:
Наше бажання — жити в мирі та дружбі з усіма народами.
Источник
