Урок «Здоровий спосіб життя»
Урок-тренінг для учнів 3 класу містить цікавий матеріал, що розширить знання дітей про здоровий спосіб життя та викличе бажання берегти своє здоров’я. Дібрані вчителем інтерактивні форми роботи вчитимуть учнів відповідально та ефективно працювати в групах, в парах та сприятимуть формуванню певних груп компетентностей.
Тема. Здоровий спосіб життя. Практична робота. Складання правил здорового способу життя.
Мета. Р озширити уявлення учнів про здоровий спосіб життя, про те, що позитивно, а що негативно впливає на здоров’я; вчити учнів пояснювати, що таке спосіб життя, розпізнавати корисні і шкідливі звички; сприяти виконанню учнями правил здорового способу життя, виховувати відповідальність; формувати групи компетентностей: інформаційну, здоров’язбережувальну
уміння вчитися, соціально-трудову.
Обладнання. Правила роботи в групах, аркуші паперу, фломастери, вирізані березові листочки.
Хід уроку-тренінгу
І. Вступна частина
1. Привітання
Всіх вас рада привітати
І найкращого побажати.
Руку другу скоріш протягни
А тепер пошепчемось тихенько, друже!
Скажемо лагідно: «Здоров’я тобі я бажа ю, всім і собі!»
Скажемо лагідно: «Здоров’я тоб і я бажаю , всім і собі !»
2. Знайомство
Діти представляють себе, продовжуючи таку фразу : « Я мрію про те, як я …, я відчуваю себе щасливим, коли …, я люблю, коли …».
3. Повторення правил роботи в групах
- Говорити по черзі.
- Не перебивати того, хто говорить.
- Поважати всі висловлені думки.
- Критикувати ідеї, а не особу, яка їх висловила.
- Дотримуватися правила « піднятої» руки.
- Заохочувати всіх однокласників до роботи.
4. Актуалізація опорних знань
— Що найдорожче для кожної людини?
— Від кого залежить, що ти здоровий?
— Що впливає на здоров’я людини?
— Поміркуйте, на які чинники ви можете впливати, щоб зберегти і зміцнити
своє здоров’я, а на які — ні.
5. Повідомлення теми і мети уроку
— Послухайте вірш і самі визначте, про що ми будемо говорити.
Здоровенькі були, любі друзі!
Доброго вам здоров’я!
Правда, чудові ці фрази?
Вони нас зближують з вами одразу.
З давніх-давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров’я. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали один одному здоров’я: «Здоровенькі були!», «Дай, Боже, здоров’я!», «Доброго вам здоров’я!», «Бувайте здорові!», «Ходіть здорові!» та інші.
Ще за часів Київської Русі наші пращури цінували здоров’я, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх, забавах, які часто проводили у традиційні свята українців.
Сьогодні на уроці ми поговоримо про традиції здорового способу життя.
6. Очікування
На листочках написати свої очікування і прикріпити на берізку. Якщо очікування справдяться, то діти складуть з листочків осінній віночок.
ІІ. Основна частина
Теоретичний блок
1. Проблемне запитання
— Що ж таке здоровий спосіб життя?
2. Конкурс «Хто більше?»
(Конкурс проводиться між рядами. На першій парті кожного ряду лежить чистий аркуш паперу. Діти по черзі пишуть на ньому слова, що стосуються здоров’я, і передають аркуш на наступну парту. Перемагає ряд, який завершить завдання найшвидше і запише найбільше слів. (Наприклад, режим, загартування, зарядка, спорт, овочі, фрукти тощо.)
3. Складання асоціативного куща
Інформаційне повідомлення.
Здорова людина рідко замислюється над тим, що таке здоров’я. Коли ти здоровий, здається, що завжди залишатимешся таким, і не варто про це турбуватися.
Тільки треба знати,
- Як , на вашу думку, стати здоровим і берегти здоров’ я?
Між тим здоров’я залежить від багатьох причин:
— Чистоти тіла, житла, продуктів харчування.
— Оптимальної рухової активності.
— Відповідності одягу певному сезону.
— Загартовування й оздоровлення.
— Відмови від шкідливих звичок.
Отже, здоровий спосіб життя — це дотримання режиму дня, правил гігієни, правильне харчування, заняття спортом, фізичною працею, загартування, відмова від шкідливих звичок.
4 . Робота за підручником (с. 77—74)
1) Читання статті «Здоровий спосіб життя».
— Що таке здоровий спосіб життя?
— Яке тлумачення здорового способу життя ви прочитали у словниковій
— Чому говорять, що режим — основа здоров’я?
— Що означає правильно харчуватися?
— Як подружитися із фізкультурою і спортом?
— Що означає бути привітними і доброзичливими?
— Які ще корисні звички ви знаєте? Розкажіть про них.
— Що псує здоров’я?
2) Робота за малюнками (с. 11-13)
— Розгляньте малюнки на с. 11.
— Що зображено на малюнку?
— Дайте ім’я дівчинці. Доведіть, що вона веде здоровий спосіб життя.
— Розгляньте малюнки на с. 12 угорі.
— Скільки разів на день повинен харчуватися школяр? О котрій годині?
— Розгляньте малюнки на с. 12 унизу.
— Якими видами спорту можна займатися взимку? влітку?
— Що зображено на с. 13 угорі?
Практичний блок
1. Групова робота
Діти об’єднуються в три групи за назвами осінніх місяців і складають правила здорового способу життя та малюють емблему до однієї складової.
Основні складові здорового способу життя
1. Заняття спортом, загартування.
2. Раціональне харчування.
3. Дотримання режиму дня.
4. Охайність і особиста гігієна.
5. Запобігання захворюванням і травматизму.
6. Прогулянки на свіжому повітрі.
8. Гарний настрій.
2. Презентація груп
3. Рухавка — г ра « День — ніч »
— А зараз ми пограємо з вами у гру: « День — ніч » . У нас будуть « сови » і
« діти » . Якщо « сови » літають — отже, « ніч » , всі завмирають в тих позах, в
яких застав їх виліт « сов » . На слово – « день » « діти » прокидаються, а всі
« сови » « заси н ають » , завмирають у тій позі, в якій вони були.
— Коли я скажу — « день » , всі « сови » « заснуть » , а « діти » почнуть
показувати те, що вони роблять протягом дня: встають, вмиваються, їдять,
ідуть у школу і т. д. А якщо я скажу: « Ніч » — прокинуться « сови » і
почнуть літати, а « діти » «з аснуть » в тій позі, в якій застала моя команда.
4 . Робота над прислів’ями
— Чистота — запорука. (здоров’я).
— Овочі — комора. (вітамінів).
— Палити — здоров’ю. (шкодити).
— Здоров’я дорожче за. (гроші).
— У здоровому тілі — здоровий. (дух).
— Здоров’я маємо — не дбаємо, а втративши — ( плачемо ) .
ІІІ. Заключна частина
1. Гра «Відкритий мікрофон»
— Що означає вести здоровий спосіб життя?
— Назвіть основні ознаки здорового способу життя.
— Яке харчування вважають корисним?
— Якими видами відпочинку не слід надмірно захоплюватися?
— Які шкідливі звички руйнують здоров’я?
2. Творче завдання «Закінчіть речення»
1. Свої зуби я____________ .
2. Свої руки я____________ .
3. Ї сти я більш за все люблю________ .
4. Займатися спортом я____________
5. Обливатися холодною водою я____________ .
6. Купатися я____________ .
7. Сплю я найкраще тоді, коли____________
3. Зворотний зв ’ язок
Продовжити фразу : « Щоб бути здоровим, … .»
4. Вправа «Очікування»
— Чи справдились ваші очікування щодо уроку?
— В кого очікування справдилися, складайте листочки у віночок.
5. Ритуал прощання
Хто здоровий, той сміється,
Все йому в житті вдається.
Він долає всі вершини,
Це ж чудово для людини!
Діти беруться за руки і промовляють : «Нехай сьогодні нам все вдається, нехай завтра нам все вдається, нехай нам усім завжди щастить».
Источник
Тренінг «Формування здорового способу життя»
ТРЕНІНГ НА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ
Вступне слово .
На сьогоднішньому семінарі вихователів груп продовженого дня ми з вами візьмемо участь у тренінгу „ Здоров ’ я та здоровий спосіб життя наших вихованців”.
Мета: ближче познайомити учасників семінару один з одним, підготувати до роботи, створити комфортну атмосферу, хороший настрій, сприяти згуртованості групи.
Для нашої ефективної роботи сьогодні давайте ближче познайомимося ( психолог знайомить їх із символічним учасником групи – її талісманом „Здоровчиком” по колу, називаючи своє ім’я та вітаючись із групою.)
Учасникам пропонується прийняти правила роботи групи, які записуються на плакаті „Правила тренінгу”
Орієнтовними правилами тренінгу можуть бути:
- добровільна участь у виконанні вправ і завдань;
- один говорить – усі слухають;
- обговорюють дію, а не особу.
Учасники тренінгу обговорюють записані правила, остаточно складають їхній остаточний варіант.
Мета: з ’ ясувати очікування учасників від тренінгу.
Обладнання: аркуш ватману з намальованим на ньому великим пісочним годинником, ручки, стікери, вирізані в формі кружечків.
Кожному учаснику роздають по стікеру, які символізують піщинки і пропонують написати свої очікування від тренінгу. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування й наклеює їх у верхній частина пісочного годинника.
4.Інформаційне повідомлення
На сьогодні в статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) дано таке визначення: „ Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб і фізичних вад”
Формування здорового способу життя, культури здоровя, підвищення виховних можливостей потребує максимальної уваги до мотиваційної сфери вихованців у прагненні бути здоровими. З погляду на це важливим є вивчення системи ціннісних орієнтацій, внутрішніх спонук до збереження і зміцнення здоров’я.
Свідоме та активне оволодіння знаннями, вміннями і навичками здорового способу життя великою мірою залежить від сформованості мотивації на здорове життя, переконання в необхідності турбуватися про здоров’я. Цей процес успішніше відбувається на позитивному тлі повсякденної роботи з відновлення та збереження здоров’я вихованців.
Для конкретної, цілеспрямованою оздоровчої діяльності педагогічного колективу необхідно володіти даними про стан здоров ’ я учнів.
Світова наука визначає чотири складові здоров ’ я : фізичну, психічну, соціальну, духовну.
5. Вправа „Колесо здоров ’ я”
Одна з груп вчених розробила свою модель „Колесо здоров ’ я”, яка містить 8 складових здоров ’ я: духовну, інтелектуальну, емоційну, фізичну, соціальну, професійну, екологічну, психологічну. Уявіть себе членами цієї дослідницької команди і розробіть критерії, показники, за якими оцінюєте відповідну складову.
У мікро групах роздають картки з відповідною назвою складової, йде обговорення.
Шановні учасники ви вже готові оголосити свої критерії?
А зараз, користуючись цими критеріями, побудуйте своє „Колесо здоров ’ я”. Для цього на кожній спиці позначте крапкою властивий вашому здоров ’ ю рівень вираження цього критерію. А потім усі ці крапки з ’ єднайте.
Чи все вас у ньому задовольняє? Якщо ні, то мабуть, слід шукати шляхи, як це можна змінити. Адже здоров ’ я – це те, що люди найбільше прагнуть зберегти, але найменше бережуть (Ж. Лабрюйєр)”
6 .Опитувальник „ Вивчення задоволеності вихователів ГПД своєю професією й роботою”
Методика розроблена Н.Журіним та Є. Ільїним для виявлення задоволеності учителів своєю професією й різними сторонами професійної діяльності.
Інструкція. Просимо вас ознайомити з даною анкетою (опитувальником) і відповісти на запитання; виберіть один із варіантів („так”, „не знаю”, „ні”), що збігається з вашою думкою, й поставте під ним знак „+”.
Чи задоволені ви.
- вашою професією;
- досягнутими результатами;
- взаєминами з адміністрацією школи;
- взаєминами з колегами;
- взаєминами з учнями;
- взаєминами з батьками учнів;
- ставленням учнів до ГПД;
- ставленням до ГПД педагогічного колективу;
- ставленням батьків учнів до ГПД;
- своєю професійною підготовкою в цілому;
- своєю методичною підготовкою;
- своєю організаційною підготовкою;
Обробка результатів
За відповідь „так” нараховується +1бал, за відповідь „не знаю” -0 балів, за відповідь „ні” вираховується 1 бал. Далі проводиться додавання всіх балів з урахуванням їх знака.
Ступінь задоволеності роботою (за всіма 17 позиціями) оцінюється високий, якщо обстежуваний набирає +11 балів і вище, середній – якщо набирає від +6 до +10 балів, низький –від +1 до+5 балів. Ступінь незадоволеності роботою оцінюється як низький, якщо обстежуваний набирає від 1 -1 до -5 балів; середній – якщо набирає від -6 до -10 балів і високий – при -11 балах і більше.
7. Інформаційне повідомлення
Своє інформаційне повідомлення хочу продовжити з значення режиму дня в житті молодших школярів ,що є невід’ємною складовою здорового способу життя.
Для молодших школярів дотримання режиму дня має особливе значення. З одного боку, їхня нервова система ще далеко не зріла і межа виснаження нервових клітин досить низька, аз іншого боку – нові умови життя, необхідність адаптації до нелегких для організму дитини фізичних і психічних навантажень, пов’язаних із систематичним навчанням, ламання старих стереотипів поводження і діяльності та створення нових, висувають підвищені вимоги до всіх фізіологічних систем. Упорядкованість чергування праці і відпочинку сприяє оптимізації функцій організму, кращої адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними затратами, а порушення режиму дня призводить до серйозних відхилень у здоров’ї дитини, насамперед до неврозів.
Якщо в дитини помічено дратівливість, занепокоєння, поганий апетит, порушення сну, відставання у фізичному розвитку, то причина найчастіше полягає саме в недотриманні режиму дня. Раціоналізація режиму – один з найефективніших засобів профілактики захворювань і оздоровлення дітей.
З гігієнічних позицій чітко нормуються всі види діяльності і відпочинку дітей. Надзвичайно важливо, щоб всі елементи режиму дня здійснювалися послідовно й у той самий час. Коли попередній етап денного ритму є умовним сигналом для здійснення наступного, це сприяє закріпленню системи стійких умовних рефлексів. Школярі, що неухильно дотримуються режиму дня, швидше втягуються в роботу, ефективніше трудяться, швидше засинають і менше втомлюються.
Основними компонентами режиму дня молодшого школяра є сон, перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, заняття фізкультурою і спортом), навчальна діяльність у школі і вдома, відпочинок на власний вибір (вільний час), прийом їжі, особиста гігієна. Обов’язково потрібно провітрити спальну кімнату. Постіль дитини не повинна бути занадто м ’ якою, а подушка – великою.
Найсприятливіший час підйому дитини після нічного сну – 7-7.30 год. ранку, таким чином, загальна тривалість нічного сну молодшого школяра – 10,5-11 год. Дітям з ослабленим здоров’ям, що швидко стомлюються, з підвищеною збудливістю нервової системи необхідно спати довше. Таким дітям рекомендований дений сон тривалістю 1-1,5 год. Дений сон рекомендується усім першокласникам. При зростанні розумових і фізичних навантажень (у період гострої адаптації до умов шкільного навчання) тривалість сну доцільно збільшувати приблизно на 1 год, щоб пом’якшити де синхронізуючий вплив цих навантажень
Після закінчення уроків бажано і корисно відпочити на відкритому повітрі (у саду, парку, у дворі, спортмайданчику) близько 1,5 год, граючись у рухливі ігри, займаючись фізкультурою і спортом. Це надзвичайно корисно для здоров ’ я, підвищує життєвий тонус і працездатність дітей. Однак потрібно стежити, щоб фізичне навантаження було помірним. Якщо воно надмірно інтенсивне або перебування на свіжому повітрі затягується, працездатність різко знижується і наступне виконання домашніх завдань буде менш ефективне і якісне.
Самостійні навчальні заняття з підготовки до уроків мають бути строго регламентовані. Існуюча сьогодні думка „більше занять – більше успіхів” помилкова. У жодному разі не слід перевищувати час підготовки уроків, що рекомендується (І кл. до 45 хв, ІІ кл. до 1 год, ІІІ і І V кл. – 1.5 год), а за можливості краще його скорочувати. Це тому, що до домашніх навчальних занять у другій половині дня дитина приступає вже зі зниженою працездатністю після всієї попередньої навчальної діяльності і відносна інтенсивність навантаження для учнів значно підвищується. Окрім того, у цей час відповідно до природної біоритмічної кривої коливань фізіологічних функцій стан більшості дітей менш сприятливий, аніж у ранкові години. І, нарешті, загальне денне навантаження в дитини не має бути надмірним. Інакше організмові школяра, особливо хворого або ослабленого, буде завдано шкоди, а якість виконання завдань при цьому неминуче знизиться.
Кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженню, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності. Основна вимога до обладнання робочого місця – меблі мають відповідати зростові школяра.
Важливо подбати і про колірне оформлення кімнати. Добре, коли переважають теплі і спокійні тони(коричневий, жовтий, зелений). Оранжевий і червоний кольори мають збуджувальний ефект, але на невеличких ділянках поверхні стимулюють загальну активність учня. У робочому куточку школяра мають знайти місце і квітка, вирощена дитиною, і малюнок чи аплікація, зроблені власноруч, і розклад уроків.
Приготування домашніх завдань варто починати завжди у визначені години, не пізніше 16 год, тому що ближче до вечора то менше сприятливим стає функціональне тло. Звичка займатися у той самий час сприяє на лаштуванню всього організму на розумову роботу. Відповідно до Листа Міністра освіти і науки України 1/9-468 від 29.12.2001 року першокласникам не даються завдання додому, тому у цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами.
Самопідготовку учням раджу починати з завдань середньої складності, потім переходити до найскладнішого і важкого матеріалу, а завершувати роботу виконанням найлегших завдань. Такий порядок приготування уроків сприяє поступовому входженню в роботу, складні завдання виконуватимуться на тлі високої працездатності, а легкі – під час її спаду. Спочатку варто виконувати письмові завдання, а потім переходити до усних.
Напружена розумова праця не може довгий час бути ефективною. Тому під час виконання домашніх завдань через кожні 15-20 хв. Необхідно робити короткі перерви з виконанням фізичних вправ (фізкультпаузи, фізкультхвилинки) і зняттям зорової напруги (шляхом фіксації погляду на далеких предметах, колових рухів очей та ін. ).Це сприяє швидкому відновленню працездатності та запобігає стомленню. Через 40-45хв. Роботи варто влаштувати більш тривалу перерву (близько 10 хв.)
8. Вправа „Гімнастика для очей та пальчиків”
9.Інформаційне повідомлення
У режимі дня учня передбачається час, який школяр використовує відповідно з індивідуальними нахилами, бажаннями, інтересами, так званий вільний час. Ним варто скористатися після самопідготовки домашніх завдань і складає в режимі дня молодшого школяра 1-1,5 год. У цей час учні можуть читати художню літературу, малювати, конструювати тощо.
Читання має займати провідне місце серед усіх загальнокультурних інтересів учня у поза навчальний час. Однак читання також пов’язане з напругою кори великих півкуль головного мозку і зорового аналізатора. З огляду на це тривалість безперервного читання художньої літератури для молодших школярів не повинна перевищувати 1-1,5 год при дотриманні всіх необхідних гігієнічних рекомендацій (достатнє освітлення, правильно вибрана поза, періодичний відпочинок для очей).
Режим харчування молодшого школяра передбачає прийом їжі чотири –п ’ ять разів на день: сніданок, другий сніданок, обід, полуденок, вечеря.
Основними принципами побудови гігієнічно правильного режиму дня є необхідність його дотримання і врахування вікових особливостей. Правильним режим дня вважається тільки тоді, коли він запобігає розвиткові перевтоми, підвищує загальну опірність організму.
Щоб не створювати напруги в прагненні все зробити за суворо визначеними годинами, варто при реалізації всіх компонентів режиму дня передбачати якийсь ступінь волі, так би мовити, люфт близько 30 хв. Найголовніше – домогтися того, щоб виконання режиму дня стало для дитини природною потребою, умовою її життя.
Аналіз результатів дослідження Тест «Години дня»
Отже, орієнтовна схема режиму дня молодших школярів
Источник
