Творення форм наказового способу
Спеціальні форми наказового способу є лише для 2-ї особи однини (зроби) та 1-ї і 2-ї осіб множини (зробімо, зробіть).
Наказовий спосіб для 1-ї і 3-ї осіб однини та 3-ї особи множини твориться додаванням до дієслова в теперішньому часі або в майбутньому часі доконаного виду частки хай (нехай): хай зроблю, хай зробить, хай зроблять.
Спеціальні форми наказового способу утворюються від основи теперішнього часу.
Для цього від 3-ї особи однини відкидаємо закінчення -є або -ить (пиш-е, підкреслить, сяд-е, стан-е, поміркуй-е, пробачить тощо), потім:
а) під наголосом та після збігу приголосних додаємо особові закінчення -и, -імо, -іть: пиши, пишімо, пишіть; підкресли, підкреслімо, підкресліть; ці закінчення зберігаються й тоді, коли префікс ви- перетягує на себе наголос: випиши, випишімо, випишіть;
б) у решті випадків кінцеві зубні приголосні основи пом’якшуємо, інші — не пом’якшуємо і в 1-й особі множини додаємо закінчення -мо, а в 2-й — закінчення ‘ -те: сядь, сядьмо, сядьте; стань, станьмо, станьте; поміркуй, поміркуймо, поміркуйте; пробач, пробачмо, ї, пробачте.
Отже, у наказовому способі дієслова мають такі закінчення:
Під наголосом та після збігу приголосних
В інших випадках
Дієслова пити, бити, вити, лити в наказовому способі зберігають кореневий голосний и: пий, бий, вий, лий. Дієслово їсти має такі форми наказового способу: їж, їжмо, їжте; тут відбулося чергування звука д (їда) із звуком ж (як у випадку завадити — заважати).
Форми наказового способу на зразок ходім, ходімте, давайте підемо (замість: ходімо), ідіте (замість: ідіть) не є нормативними, вони допустимі лише в розмовному стилі.
Форма 2-ї особи множини наказового способу вживається в разі ввічливого звертання до однієї особи: Не плачте, мамо, не треба (А. Малишко).
При наказовому способі, як правило, вживається звертання: Зеленійте, домі і лужечки, і, орли, здіймайтесь ув імлі, розливайтесь, круті бережечки, по вкраїнській молодій землі! (А. Малишко).
Різних відтінків значенню наказового способу надає вид дієслова. Наказ чи прохання, висловлені дієсловом недоконаного виду, звучать не так категорично, як ті ж наказ чи прохання, передані формою доконаного виду: заходьте і зайдіть, сідайте і сядьте.
Наказові надають відтінку інтимності частки -но, -бо, які пишуться через дефіс: іди-но, розкажи-но, послухай-бо, зачекайте-бо.
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся
Источник
Дієслово. Наказовий спосіб
Форму наказового способу дієслова вжито в реченні
Треба бути наполегливим, аби стати успішним.
Нове життя нового прагне слова!
Творімо українське мистецтво разом!
На всі питання шукаємо відповіді у своєму серці!
Позначте речення, у якому дієслово умовного способу вжито в значенні наказового:
Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.
Вже б покласти кінець всім незгодам і щоб кожен народ поважать.
Ніжну-ніжну, як подих билини, я хотів би вам пісню сплести.
Я б хотів всі зірки, що над нами, перелити у зірку ясну.
Речення з дієсловом у формі наказового способу є в рядку
Як я люблю спостерігати ці кутки закляклого життя.
Молодість здатна творити щось неймовірне.
Узяв би ту бандуру та й заграв.
Зорями лікуй мене і морем, допотопним зойком журавля.
Речення з дієсловом наказового способу є в рядку
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала.
Блакитна осінь сяє в берегах.
Тішся, дитино, поки ще маленька.
Я б побажав тобі когось отак любити.
У реченні Поспішайте творити добро на землі
підкреслене дієслово вжито
у формі наказового способу
у формі інфінітива
у формі дійсного способу
у формі умовного способу
Виберіть рядок, у якому є лише дієслова наказового способу
кричіть, летімо, зачепить
збережімо, навчіть, читаймо
вивчимо, зліпіть, озеленімо
лящить, узагальнимо, ростіть
Виберіть рядок, у якому в усіх дієсловах наказового способу треба поставити м’який знак
ліз..те, стеж..те, очол..те
порад..те, ріж..те, глян..мо
сяд..те, стан..мо, звуз..мо
перевір..те, віз..міть, визнач..те
Форму наказового способу дієслова вжито в значенні дійсного в реченні
Вона візьми й напиши листа до козаків на Січ.
Прощатиму і зраду, й безнадію, й окриленість, й безкрилля в тобі.
Візьміть хоч не надію, а крихту милої землі.
Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди.
Правильно утворено форму наказового способу дієслова в рядку
Источник
Дієслово. Наказовий спосіб
Наказовий спосіб
Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:
| 2 ос. | однини | -и | = ø (нульове закінчення) |
| 1 ос. | множини | -ім (о), | -мо |
| 2 ос. | множини | -іть, | -те |
1. Закінчення -и, -ім (о), -іть звичайно бувають:
б) У дієсловах із наголошеним префіксом ви-: вибери, виберім(о), виберіть; вижени, виженім(о), виженіть тощо, які без префікса мають кінцевий наголос: бери, берім(о), беріть; жени, женім(о), женіть.
в) У дієсловах із суфіксом -ну- в інфінітиві після приголосного: кивни, кивнім(о), кивніть; крикни, крикнім(о), крикніть; моргни, моргнім(о), моргніть; стукни, стукнім(о), стукніть.
г) У дієсловах з основою на л або р після приголосного: підкресли, підкреслім(о), підкресліть); провітри, провітрім(о), провітріть.
2. В інших дієсловах ненаголошений голосний у закінченнях наказового способу відсутній:
а) Після голосних: грай, граймо, грайте; купуй, купуймо, купуйте; стій, стіймо, стійте; ший, шиймо, шийте.
б) Після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р: не горб(ся), не горбте(сь); сип, сипмо, сипте; став, ставмо, ставте; ознайом, ознайомте; ріж, ріжмо, ріжте; поклич, покличмо, покличте; руш, рушмо, руште; морщ, морщте; повір, повірмо, повірте.
в) Після приголосних д, т, з, с, л, н теж зникає, причому ці приголосні пом’якшуються: сядь, сядьмо, сядьте; трать, тратьмо, тратьте; чисть, чистьмо, чистьте; злазь, злазьмо, злазьте; повісь, повісьмо, повісьте; визволь, визвольмо, визвольте; стань, станьмо, станьте.
Усі ці форми наказового способу дієслів, як видно з ілюстрацій, мають у першій особі множини закінчення -мо, у другій особі – -те.
Примітка 1. Від дієслова їсти наказовий спосіб: їж, їжмо, їжте; від дієслів доповісти, розповісти звичайно вживаються форми: доповідай (від доповідати), розповідай (від розповідати).
Примітка 2. Приголосні г, к у наказовому способі переходять у ж, ч: бігти — біжи, біжім(о), біжіть; лягти — ляж, ляжмо, ляжте; пекти — печи, печім(о), печіть (пор. теперішній або майбутній час: біжу, ляжу, печу).
Приголосні з, с, х у словах типу казати, писати, брехати в наказовому способі переходять у ж, ш: казати — кажи, кажім(о), кажіть; писати — пиши, пишім(о), пишіть; брехати — (не) бреши, (не) брешіть; пор. теперішній час: кажу, пишу, (не) брешу.
Примітка 3. Усі дієслова із суфіксом -ува- (-юва-) мають перед закінченням наказового способу у (ю): вимірюй, просмолюй, розказуй.
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся
Источник
