Способи підрядного зв’язку в словосполученнях
Між словами в підрядних словосполученнях можливі три способи зв’язку: узгодження, керування й прилягання.
При узгодженні залежне слово граматично уподібнюється до головного.
Наприклад, у словосполученні рідна земля залежне слово рідна стоїть у тому ж називному відмінку, жіночому роді й однині, що й головне слово земля. Якщо змінимо форму головного слова на землею, то відразу треба міняти й форму залежного слова на рідною. Так само й у словосполученні ти думаєш залежне слово думаєш стоїть у другій особі однини, як і головне ти. Якщо змінимо ти на займенник третьої особи множини вони, то доведеться змінити й форму залежного слова на думають.
У предикативних підрядних словосполученнях, якщо залежне слово (присудок) виражене дієсловом, для словоформ У теперішньому й майбутньому часах та в наказовому способі згодження відбувається в особі й числі (я думаю, ти думаєш,студенти думають, ти думай, ви думайте), а в минулому часі та умовному способі — у роді (в однині) й числі (він думав, вона думала, вони думали, ми подумали
б). Узгодження в роді, числі і, як правило, у відмінку відбувається тоді, коли залежне слово виражене прикметником (він добрий, вона добра, вони добрі, він був добрим і добрий, вона була доброю і добра), дієприкметником (стіна побілена, стіни побілені), порядковим числівником (він перший, вона перша) чи займенником із прикметниковим значенням (справа наша, дім наш).
У непредикативних підрядних словосполученнях із головним словом узгоджуються в роді (в однині), числі й відмінку залежні слова, виражені прикметниками (тепла зустріч, теплої зустрічі, теплих зустрічей), дієприкметниками (продумана відповідь, продуманої відповіді), порядковими числівниками (перший ряд, у першому ряду), кількісними числівниками в непрямих відмінках (трьох днів, трьома днями), займенниками з прикметниковим значенням (моя порада, моєї поради, моїми порадами).
У словосполученні із залежним словом-прикладкою обов’язковим є лише узгодження у відмінку: місто Черкаси, до міста Черкас, за містом Черкасами; мати-природа, матері-при-роди, з матір ‘ю-природою.
При керуванні залежне слово (іменник, займенник з особовим значенням) завжди стоїть у певному непрямому відмінку (з прийменником або без нього) незалежно від форми головного слова.
Наприклад, у словосполученні любити Вітчизну залежне слово Вітчизну стоїть у знахідному відмінку. Як би ми не змінювали форму головного слова (люблю, любимо, люблять, любили, любитимуть, любіть і т. д.), від цього відмінок залежного слова (Вітчизну) не зміниться. У словосполученні любов до людей залежне слово до людей стоїть у родовому відмінку з прийменником; і як би ми не змінювали форму головного слова — любові, з любов ‘ю, про любов і т. д. — залежне так і стоятиме в цьому самому відмінку з прийменником.
Керування може здійснюватися без прийменників (сіяти пшеницю, цікавитися літературою, дякувати вчителеві, слова підтримки, його думка, старший віком) і за допомогою прийменників (дбати про дітей, називати на ім ‘я. Залежно від того, якою мірою лексичне значення головного слова потребує при собі залежного, розрізняють:
сильне керування — головне слово не може обходитися без залежного чи залежних слів: зустріти товариша, вимагати відшкодування, добігти до фінішу, опадання листя, відповідь товаришам, сповнений мудрості, повідомити громадськість про небезпеку, переробити насіння на олію;
слабке керування — головне слово може вживатися й без u залежних слів: працювати в полі, повертатися з роботи, продукція без браку, змужнілий у праці, хворий на грип.
При приляганні залежним виступає незмінне слово (прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова). До головного воно приєднується лише за змістом.
Наприклад, у словосполученнях прибув удосвіта, глибоко стурбований, дуже показовий залежні слова виражені прислівниками удосвіта, глибоко, дуже; у словосполученні розмовляємо йдучи — дієприслівником йдучи;
приїхали перевіряти — неозначеною формою дієслова перевіряти. Ці залежні слова не мають ні роду, ні числа, ні відмінка, ні часу, ні особи. Отже, граматично вони ніяк не можуть пристосовуватися до головного слова.
Головним словом, до якого прилягають незмінювані сло^ ва, найчастіше буває дієслово (у будь-якій формі): почуватися добре, поспішай повільно, чітко усвідомлений, зроблено поспіхом, проаналізувавши ґрунтовно, ідуть не поспішаючи, намагався допомогти.
Способом прилягання іноді приєднуються прикладки до означуваного слова: станція П’ятихатки, на станції П’яти-хатки; журнал «Всесвіт», у журналі «Всесвіт».
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся
Источник
Типи зв’язку слів у словосполученні
Друзі, це важлива тема. Види зв’язку слів у словосполученні зовсім не складно вивчити, головне — добре з’ясувати всі нюанси. Тут ми детааааально розповіли про кожен із типів зв’язку. Тому не відкладайте у довгу шухляду!
Словосполучення будують на основі підрядного зв’язку між словами, що входять до їх складу. Суть цього зв’язку полягає у граматичній залежності одного слова від іншого, за якої наявність залежного (підпорядкованого) слова у певній формі визначається категоріальними властивостями головного, стрижневого (підпорядковуючого).
В українській мові розрізняють три типи підрядного зв’язку:
1) узгодження;
2) керування;
3) прилягання.
Узгодженням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого форми словозміни залежного слова повністю або частково уподібнюються до форм стрижневого (головного) слова.
Стрижневим (головним) словом при узгодженні виступають іменник, займенник, співвідносний з іменником, або субстантивоване слово, а залежним — прикметник, дієприкметник, займенник, співвідносний з прикметником, порядковий числівник.
Наприклад: цікава книжки, прочитана книжка, моя книжка, перша книжка.
При узгодженні зміна форми стрижневого (головного) слова неминуче зумовлює відповідну зміну залежного.
Наприклад: зимовий ранок зимового райку, зимовому ранку, зимовим ранком і т. ін.
Узгодження може бути повним і неповним. Повним воно є, якщо всі можливі форми залежного слова уподібнюються формам головного (див. попередній приклад).
За неповного узгодження формам стрижневого (головного) слова уподібнюються не всі можливі форми залежного, а тільки їх частина.
Так, у словосполученнях на зразок місто Одеса, місто Київ узгодження є лише в числі й відмінку і немає в роді (пор.: міста Одеси, міста Кисни, містом Одесою, містом Києвом, у місті Одесі, у місті Києві і т. ін.), у словосполученнях озеро Балатон, озеро Балатон узгодження наявне лише в числі (пор.: озера Балатон, озера Балатон, озером Балатон, в озері Балатон).
Керуванням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого головне слово потребує від залежного певної відмінкової форми, що залишається постійною за будь-якої зміни головного слова.
Наприклад: читаю, читайте, читали б та ін. книжку.
Керувати можуть усі повнозначні слова, а бути керованими — тільки ті з них, що змінюються за відмінками.
Залежно від морфологічного вияву головного слова розрізняють керування:
- придієслівне (читати книжку)
- приіменне (захоплення книжкою, чотири броди)
- прислівникове (вниз по сходах, близько від міста).
Отже, головним словом при керуванні може бути:
1) іменник (розпорядження декана, виконання завдання, полювання на зайців); 2) прикметник (останній з могікан, старший за віком);
3) числівник (п ‘ять кроків, перший зі спортсменів);
4) займенник (хтось із студентів, декому з нас);
5) прислівник (задушно від спеки, недалеко від матері);
6) дієслово (зустріти товариша, захоплюватися полюванням, полювати на зайців).
Залежним словом при керуванні найчастіше є іменник (пор. наведені вище приклади), а також займенник та будь-яке субстантивоване слово (останній з них, найвищий за всіх, перший з хоробрих, рівнятись на кращих, одне з двох, поділити на трьох, видно кожному).
При керуванні відмінок залежного слова зумовлюється лексичним і граматичним значенням головного слова.
Залежно від участі прийменників у вираженні відношень між словами розрізняють керування прийменникове, опосередковане (піти за книжкою, знати про книжку) і безприйменникове, безпосереднє (староста групи, видно кожному).
За характером сполучуваності компонентів керування буває сильне і слабке.
Приляганням називається такий тип підрядного зв’язку, за якого залежне слово, будучи незмінним, граматично не виявляє своєї залежності від головного слова словосполучення, а пов’язується з ним лише за змістом.
У ролі залежних слів у словосполученнях, організованих способом прилягання, зазвичай виступають прислівники і дієслівні незмінні форми—дієприслівник та інфінітив, а також ідіоми, а в ролі головних, до яких прилягають невідмінювані члени словосполучення, — дієслова (добре вчитися, посміхнутися скупо, іти поспішаючи, намагатися допомогти), а також прислівники, зокрема так,звані предикативні (слід подумати, треба вчитися), прикметники (давно відремонтований, здатний працювати, готовий виїхати) й іменники (вміння працювати, біг наввипередки).
Источник
Довідник з української мови — Дудка О. О. 2010
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Словосполучення
Способи зв’язку слів у словосполученні
У залежності від характеру підрядного зв’язку між головними і залежними словами розрізняють три способи зв’язку слів у словосполученні: узгодження, керування і прилягання.
Узгодження — такий спосіб підрядного зв’язку між словами, коли залежне слово вживається в тих самих роді, числі, відмінку, що й головне.
найдорожчий скарб оспівана зоря наше слово
найдорожчого скарбу оспіваної зорі нашого слова
найдорожчому скарбу оспіваній зорі нашому слову
хтось невідомий перші роси прив’ялі трави
когось невідомого перших рос прив’ялих трав
комусь невідомому першим росам прив’ялим травам
У словосполученнях, утворених способом узгодження, у ролі головного слова виступають іменники, займенники, а в ролі залежного — прикметники, дієприкметники, займенники та числівники.
Керування — такий спосіб підрядного зв’язку, при якому залежне слово ставиться в тому відмінку (з прийменником чи без прийменника), якого вимагає головне слово.
Наприклад: допомагати (кому?) матері, підійшли (до кого?) до нас, надіятися (на кого?) на себе, лист (чого?) паперу, думка (про кого?) про батьків, гірший (від кого?) від ворога, знесилений (чим?) хворобою, нарівні (з ким?) з батьком.
У словосполученнях, утворених способом керування, у ролі головного слова вживаються дієслова, іменники, прикметники, дієприкметники та прислівники, у ролі залежного — іменники та займенники.
Прилягання — такий спосіб підрядного зв’язку, при якому залежне незмінюване слово поєднується з головним лише за змістом.
Наприклад: прийшли надвечір, дивиться уважно, надзвичайно цікавий, точно підмічений, відповів посміхаючись, вирішили повернутися.
У словосполученнях, утворених способом прилягання, у ролі головного слова вживаються дієслова, прикметники або дієприкметники, у ролі залежного — прислівники, дієприслівники та неозначена форма дієслова.
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм «повідомлення-видалення» для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.
© 2008-2021 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.
Источник
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Словосполучення
Способи зв’язку слів у словосполученні
Основною ознакою словосполучень є підрядний зв’язок між головним і залежним словами. Розрізняють три види підрядного зв’язку: узгодження, керування і прилягання.
1. Узгодженням називається такий спосіб підрядного зв’язку, за якого залежне слово вживається в тій самій формі (роду, числа, відмінка), що й головне, тобто залежне слово узгоджується з головним: чарівний голос, чарівна музика, чарівне дзеркало.
При узгодженні зміна форми головного слова вимагає зміни форми залежного: чарівного голосу, чарівної музики, чарівним дзеркалом.
Повним називається узгодження, за якого залежне слово повністю узгоджує всі свої форми з формами головного. Як правило, це узгодження прикметників, порядкових числівників, окремих розрядів займенників, дієприкметників з іменниками: рання весна, п’ятий клас, своя людина, наш друг, виконане завдання, різальний інструмент.
Неповними називають узгодження залежного слова з головним, але не в усіх формах: село Дем’янівці, село Піски (немає узгодження в граматичних формах числа); село Гайшин, місто Яготин, лікар Ярова (немає узгодження в граматичних формах роду).
2. Керуванням називають такий спосіб підрядного зв’язку, за якого головне слово керує залежним, тобто вимагає, щоб залежне слово стояло у певному відмінку: співати пісню, писати листа, думати про справу, піклуватися про батьків, сказати друзям.
В українській мові розрізняють так і види керування: прийменникове, безприйменникове, сильне і слабке.
Безприйменникове (безпосереднє) — керування, за якого залежне слово не має прийменника: написати твір, приготувати обід, ввімкнути апарат, зустріти гостей.
Прийменникове (посереднє) — керування, за якого залежне слово має при собі посередника — прийменник: вчиться у школі, прийшов до нас, перемога за нами, працювати з металом.
За міцністю підрядного зв’язку розрізняють сильне і слабке керування.
Сильним називають керування, за якого головним словом є перехідне слово і воно вимагає від залежного форми тільки знахідного чи родового відмінка: готувати обід, випускати продукцію, складати іспити, не мати боргів, не ображати нікого, купити молока.
Слабке керування спостерігається у всіх інших словосполученнях, воно не вимагає тільки певного відмінка, здійснюється за допомогою прийменника: їхати до сестри, святкувати з сестрою, їхати на олімпіаду, спати на ліжку, спати до ранку, яблуко на яблуні, яблуко переді мною, яблуко для вас.
3. Прилягання — це такий спосіб підрядного зв’язку, за якого залежне слово приєднується («прилягає») до головного тільки за змістом. Зв’язком прилягання приєднуються незмінювані слова і форми:
— прислівники: ходити швидко, відповідати впевнено, сміятися радісно, вставати вранці, працювати добре, погано, сумлінно;
— неозначена форма дієслова: збиралися вчитися, любила грати, хотів їхати;
— дієприслівники: сидів думаючи, ішов вагаючись, читати лежачи, співають ідучи, виступав хвилюючись, дивитись стоячи.
Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування
Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.
Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.
Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм «повідомлення-видалення» для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.
Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.
© 2008-2021 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.
Источник