СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (дійсний, умовний, наказовий)
Лексичне значення. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (дійсний, умовний, наказовий) — відношення названої дієсловом дії або стану до дійсності.
ДІЙСНИЙ СПОСІБ виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися чи відбуватимуться, відповідають на питання що роблю? що зробив? що робитимемо? та ін. Зорі світять, серед неба горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в криницю (Т. Шевченко).
Морфологічні ознаки. Дієслова в дійсному способі змінюються за часами (минулий, теперішній, майбутній), числами (однина, множина), у теперішньому та майбутньому часі за особами (перша, друга, третя), у минулому в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).
УМОВНИЙ СПОСІБ виражає дію чи стан, бажані або можливі за певних умов , відповідають на питання що зробив би? що робила б? що зробили б? та ін. Пішов би я в Україну, пішов би додому. (Т. Шевченко).
Морфологічні ознаки. Дієслова в умовному способі змінюються за числами (однина, множина), в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).
Творення. Дієслова умовного способу творяться додаванням до форм минулого часу частки би (б), частку пишуть окремо від дієслів, при цьому після голосного вживаємо б, а після приголосного – би (співав би, співала б, співали б).
Частка може стояти після дієслова: Чи жила б Україна без кобзи-бандури? (І. Коваленко) або перед ним: Він би робив, та рукава болять (Народна творчість). Частка би (б) може бути відділена від дієслова іншими словами: Я б навіть сонцю одягнула вінок із житніх колосків! (Л. Рубан).
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ виражає наказ, прохання, пораду, заклик до виконання дії , відповідають на питання: що роби? що зроби? що робімо? що зробімо? що робіть? що зробіть? Чесним словом лікуйся. (В. Кочевський).
Морфологічні ознаки. Дієслова в наказовому способі змінюються за особами (перша, друга, третя) й числами (однина, множина).
Творення. Форми дієслів наказового способу творяться від основ теперішнього і майбутнього простого (доконаний вид) часу. Дієслова наказового способу мають прості форми у І особі множини (ми), ІІ особі однини (ти) та множини (ви). Складені форми мають у ІІІ особі однини (він, вона, воно) та множини (вони).
Дієслова наказового способу утворюються:
закінчення -імо (-ім) до основи теперішнього часу, закінчення може уживатися з афіксом -ся: берімо(ся), розвіймо, зітрімо
Закінчення –и до основи теперішнього часу в дієсловах із наголошеним закінченням або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних: роби, провітри.
В інших випадках тільки чиста основа: кинь, малюй, дозволь, маж.
Додаємо закінчення –те (-іте) до основи теперішнього часу, закінчення може уживатися з афіксом -ся: беріть(ся), розвійте, зітріть
Він, вона, воно, вони
Спонукальна частка хай, нехай до основ теперішнього (недоконаного виду або майбутнього простого (доконаний вид) часу: хай бере, нехай повернеться
Частка хай, нехай до основ теперішнього (недоконаного виду або майбутнього простого (доконаний вид) часу: хай беруть, нехай повернуться.
У творенні форм наказового способу не вживають дієслово давайте. Вирази типу давайте запишемо, давайте привітаємо не є нормативними.
Стилістичні особливості. Трапляється, що форми одного способу дієслова вживають у значенні іншого:
• форми другої особи теперішнього часу дійсного способу можуть уживатися у значенні наказового за умови, коли наказ не викликає заперечень: Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський);
• форми наказового способу можуть уживатися у значенні дійсного, коли йдеться про несподівану минулу дію: Інші бігають, кричать, а ти вечеряти подай, посуд перемий. .. (Панас Мирний);
• форми наказового способу можуть уживатися у значенні умовного: Не будь нас, ніхто б тої науки й не нюхав (О. Довженко),
• неозначену форму дієслова (інфінітив) у значенні наказового способу вживають для підкреслення категоричності: Вирушити негайно;
• для пом’якшення тону наказу, прохання в значенні наказового способу вживаємо форми умовного способу або дійсного. Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки? (М. Коцюбинський).
Источник
Способи дієслів: дійсний, умовний, наказовий. 7 клас
За матеріалами із «Українська мова та література. Бібліотека», №7, липень, 2014.
Речення з дієсловом дійсного способу є в рядку
Печаль не зрушується листами
Працював би ти краще, синку.
Любіть Україну у сній й наяву, вишневу свою Україну.
Зоре моя вечірняя, зійди над горою!
Речення з дієсловом наказового способу є в рядку
Блакитна осінь ллє в берегах.
І водила мене мати у поля край села.
Я б побажав тобі когось отак любити.
Тішся, дитино, поки ще маленька.
Речення з дієсловом умовного способу є в рядку
Перед вживанням воду треба кип’ятити!
Я хотів би, як ти, прожити.
Тужу за вами, солов’ї Вкраїни!
Уважно розглянь малюнок мовного дерева.
Речення з дієсловом дійсного способу є в рядку
Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.
З ним забула б чорноброва шляхи, піски, гори.
Одразу ж за поворотом вузька та глибока ущелина ширшала.
Душу зрадою не бентеж.
Речення з дієсловом наказового способу є в рядку
Як я люблю спостерігати ці кутки закляклого життя.
Молодість здатна творити щось неймовірне.
Узяв би ту бандуру та й заграв.
Зорями лікуй мене і морем, допотопним зойком журавля.
Речення з дієсловом умовного способу є в рядку
Хотіла б я пташкою стати, у вирій із птахами летіти.
У нашому саду була розкішна флора.
Працюймо старанно, шановні добродії.
Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.
Оберіть речення із дієсловом у формі інф інітива
Дивлюся на море широке, глибоке.
Співала б риба, коли б голос був.
Можна вибрать друга і по духу брата.
Чудовий осінній день!
Хлюпни нам, море, свіжі лави!
Оберіть речення із дієсловом у формі інф інітива
Тонкі гілки гнулися від щедрого урожаю.
Життя прожити — не поле перейти.
Теплий вітерець, каштани, спокій!
Перевірили б ви краще свої речі.
Покваптеся, дорогенькі, бо довго ще йти.
Дієслова якого способу змінюються за усіма часами?
Дієслова . способу мають лише форми 2-гої особи однини (ти), 1-шої (ми) та 2-гої (ви) особи множини.
Можуть творитися за допомогою часток хай, нехай дієслова . способу.
Частки б, би дружать тільки з дієсловами . способу.
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома
Источник
Школяр
Ви є тут
Урок 14. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного і наказового способів
- дати учням поняття про способи дієслів, виробити вміння розрізняти способи дієслів;
- формувати вміння утворювати різні способи, правильно вживати їх у мовленні;
- розвивати навички аналізувати, узагальнювати;
- виховувати мовну культуру.
- Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, узагальнююча таблиця «Способи дієслова».
ХІД УРОКУ
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Бесіда за питаннями.
— Що є підставою для поділу дієслів на дієвідміни?
— Які є способи визначення дієвідміни дієслова?
— Навіщо вам потрібні знання з цієї теми?
2. Робота з індивідуальними картками, виготовленими вдома.
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ
1. Завдання учням.
— Прочитайте усмішку. Випишіть з неї слова, які називають дію:
а) реальну;
б) можливу за певних умов;
в) дію, що виражає наказ чи прохання.
Дитина плакала й кричала. її запитали, що з нею.
— Я загубила дві копійки, які мені дала мама.
— Перестань,— сказали їй,— візьми дві копійки замість твоїх і не плач більше.
Тільки-но вона їх одержала, як почала ще дужче кричати.
— Чого ти кричиш? — запитують її знову.
— Плачу тому, що, якби я не загубила ті дві копійки, у мене тепер їх було б аж чотири.
2. Запитання до учнів.
— Над чим ми будемо працювати на уроці?
III. ФОРМУЛЮВАННЯ УЧНЯМИ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Пояснення вчителя з використанням узагальнюючої таблиці «Способи дієслова».
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з підручником. Виконання вправи 173.
2. Тренувальні вправи.
(Учитель може запропонувати учням виконати вправи з підручника.)
Завдання І: списати текст. Підкреслити дієслова дійсного способу і визначити, у формі якого часу вони записані.
Дієслово відзначається великою силою. Здатне тримати на своїх раменах багато іменників. Та й не тільки їх. Через те його можна порівняти з Гераклом — героєм давньогрецької міфології, у якого була неймовірна фізична сила.
Граматична сила дієслова найбільше виявляється у його зв’язках з іменниками. Воно регулює кількість іменникових членів речення. Наприклад: «Андрій привезе внучку бабусі машиною з міста у село». Дієслово «привезе» керує аж шістьома іменниками!
(За І. Вихованцем)
— Поясніть лексичне значення виділеного слова, доберіть до нього епітети.
Завдання II: проаналізувати, як змінюються дієслова в умовному способі.
Знав би
Знала б знали б
Знало б
— Дайте відповіді на питання:
1) По чому ми впізнаємо дієслова умовного способу?
2) Коли частка умовного способу має форму би, а коли б?
3) Як пишеться частка би з дієсловом?
4) Чому дієслова умовного способу не змінюються за особами?
5) Чи є у дієслів умовного способу особові закінчення?
Завдання III: знайти фразеологізм з дієсловом наказового способу. З’ясувати, у якій формі вжито дієслова дійсного способу. Замінити їх неозначеною формою. Пояснити значення фразеологізмів.
Підійме сокиру; гострить сокиру, знайшли сокиру під лавкою, кладе під сокиру, хоч сокиру вішай, нагострює сокиру.
3. Творчий диктант.
— Утворіть від дієслів форми 2-ї особи однини і 1-ї та 2-ї Особи множини наказового способу. Поясніть орфограму «Буква Ь у дієсловах наказового способу».
Стерегти, пекти, стати, стояти, сказати, гукати, вірити, приносити, нести.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Опитування-інтерв’ю.
(Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».)
— Що на уроці виявилося для вас найскладнішим?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати теоретичний матеріал «Способи дієслів», виписати з творів художньої літератури по два речення з дієсловами кожного способу або виконати вправу
Источник
Способи дієслова і їх творення
Дієслова різних способів ми щодня використовуємо як в усному мовленні, так і на письмі. Тому для кожного українця дуже важливо знати, які є способи дієслів і як правильно їх утворювати.
Ми підготували матеріал, який буде корисним учням будь-яких класів і майбутнім учасникам ЗНО.
Спосіб дієслова — це відношення дії, яку називає дієслово, або стану до дійсності.
Дієслова мають три способи: дійсний, умовний та наказовий.
Дійсний спосіб виражає дію, яка відбувається, відбувалася чи буде відбуватися (відбуватиметься).
Дієслова дійсного способу змінюються за часами (минулий, теперішній, майбутній), числами (однина, множина), особами (в теперішньому, майбутньому часі) або родами (в минулому часі).
Умовний спосіб виражає дію, можливу за певних умов або бажану. Форми умовного способу утворюються додаванням до форм минулого часу частки би (б).
Частка б, би в умовному способі пишеться окремо: б пишеться після слів, що закінчуються на голосний: я хотіла б; вона б сказала; рада б узяти; я б про це розповів; би — після слів, що закінчуються на приголосний: я хотів би; він би сказав; я міг би взяти; він би це давно був зробив.
Дієслова умовного способу, як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — за родами.
Форми умовного способу найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову: Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т. Шевченко).
Рідше вони слугують присудками простого речення, у якому виражене прагнення, бажання: Хотіла б я піснею стати (Леся Українка).
Частка би (б) не завжди стоїть після дієслова, вона може міститися і перед ним, і на певній відстані від нього: Коли б я навчився працювати,-як бджола, скільки міг би правди назбирати у житті! (П. Воронько).
Наказовий спосіб виражає спонукання, заклик до виконання дії, наказ, побажання, прохання, пораду: Друга шукай, а найдеш — тримай (Народна творчість).
Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини та першої і другої осіб множини з такими закінченнями:
2 ос. однини и = 0 (нульове закінчення);
1ос. множини -ім(о), -мо;
2ос. множини -іть, -те.
Форми першої особи однини та третьої особи однини та множини утворюються описово — поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай: хай побачу, нехай знають.
- Закінчення-и, -ім(о), -ітьзазвичай бувають:
а) під наголосом: бери, берім(о), беріть; живи, живім(о), живіть; іди, ідім(о), ідіть; печи, печім(о), печіть; припусти, припустім(о), припустіть;
б) у дієсловах із наголошеним префіксом ви-: вибери, виберім(о), виберіть; вижени, виженім(о), виженіть тощо, які без префікса мають кінцевий наголос: бери, берім(о), беріть; жени, женім(о), женіть;
в) у дієсловах із суфіксом -ну- в інфінітиві після приголосного: кивни, кивнім(о), кивніть; крик ни, крикніж(о), крикніть; моргни, моргнім(о), моргніть; ввімкни, ввімкнім(о), ввімкніть;
г) у дієсловах з основою на -л- або -р- після приголосного: підкресли, підкреслім(о), підкресліть; провітри, провітрім(о), провітріть.
- В інших дієсловах ненаголошений голосний у закінченнях наказового способу відсутній:
а) після голосних: грай, граймо, грайте; купуй, купуймо, купуйте; стій, стіймо, стійте; ший, шиймо, шийте;
б) після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р: не горб(ся), не горбте(сь); сип, сипмо, сипте; став, ставмо, ставте; ознайом, ознайомте; ріж,ріжмо, ріжте;
в) після приголосних д, т, з, с, л, н теж зникає, при чому ці приголосні пом’якшуються: сядь, сядьмо, сядьте; трать, тратьмо, тратьте; чисть, чистьмо, чистьте; злазь, злазьмо, злазьте; повісь, повісьмо, повісьте; визволь, визвольмо, визвольте; стань, станьмо, станьте.
ВАЖЛИВО!
Від дієслова їсти наказовий спосіб: їж, їжмо, їжте; для дієслів доповісти, розповісти зазвичай вживаються форми: доповідай | (від доповідати), розповідай (від розповідати).
ПАМ’ЯТАЙТЕ!
Приголосні г, к у наказовому способі переходять у ж, ч: бігти — біжи, біжім(о), біжіть; лягти — ляж, ляжмо, ляжте; пекти — печи, печім(о), печіть (пор. теперішній або майбутній час: біжу, ляжу, печу).
Приголосні з, с, х у словах типу казати, писати, брехати в наказовому способі відповідно переходять у ж, ш: казати — кажи, кажім(о), кажіть; писати—пиши, пишіміо), пишіть; брехати—(не) бреши, (не) брешіть; пор. теперішній час: кажу, пишу, (не) брешу.
ЦЕ ТРЕБА ЗНАТИ!
Усі дієслова з суфіксом -ува- (-юва-) мають перед закінченням наказового способу голосний у (ю): вимірюй, просмолюй, розказуй.
Форми наказового способу вживаються у реченнях, у яких немає підмета:Привчайся ходити рівно. Не гнись.
Дієслова наказового способу вживаються також і з -ся (-сь): змагайся, змагаймось, змагайтеся.
М’який знак у дієсловах наказового способу пишеться лише тоді, коли приголосний у вимові звучить м’яко, виразно: сядь — сядьмо — сядьте, стань — станьмо — станьте, злазь — злазьмо — злазьте.
Після букв п, в, ч та р м’який знак не пишеться:
Сип — сипмо — сипте, став — ставмо — ставте, клич — кличмо — кличте, вдар — вдармо — вдарте.
Источник
