Паралельні форми вираження наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини

Морфологічна норма — § 9. Паралельні форми вираження наказового способу дієслів І та II особи множини

Вправа 77

Прочитайте. Визначте спосіб, особу й число кожного з виділених дієслів. Запишіть текст, виділені дієслова вживаючи у формі ІІ особи множини наказового способу.

Знай (наказ.сп., 2 ос., одн.) історію, звичаї, уподобання свого народу, його стосунки з іншими народами світу, яких він ніколи не позбавляв ні рідної землі, ні національної самобутності. Вивчай (наказ.сп., 2 ос., одн.) і люби (наказ.сп., 2 ос., одн.) українську мову, говори (наказ.сп., 2 ос., одн.) нею так, аби всім, хто слухає, захотілося навчитися нашої мови й користуватися її скарбами.
Вивчай (наказ.сп., 2 ос., одн.) мови інших народів. Навчаючись чужого, ніколи не цурайся (наказ.сп., 2 ос., одн.) свого. Залишайся (наказ.сп., 2 ос., одн.) неповторною українською особистістю в широкому колі особистостей, що репрезентують решту народів світу (За О. Пономаревим).

Поясніть різницю в лексичних значеннях дієслів

Репрезентувати

1. Бути представником кого-, чого-небудь і від когось, чогось; представляти.
2. Бути виразником якихось поглядів.
3. Рекомендувати кого-небудь, називаючи його, знайомлячи з ним.

Презентувати

1. Передавати що-небудь у власність як подарунок.
2. Інформаційний чи рекламний інструмент, що дозволяє повідомити потрібну інформацію про об’єкт.

Источник

Урок «Творення і правопис дієслів наказового способу «

Тема. Творення і правопис дієслів наказового способу

Мета: поглибити знання семикласників про способи творення й правопис дієслів;з’ясувати і чітко окреслити особливості творення та правопису дієслів наказового способу; формувати вміння правильно визначати спосіб дієслова, розрізняти й доречно використовувати в мовленні дієслова наказового способу; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; розвивати навички сприймати і розуміти прекрасне у мистецтві, природі, взаєминах людей, здатності до художньої творчості; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття поваги, гордості за досягнення наших співвітчизників.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу

Форма проведення уроку: урок-подорож

Форми роботи на уроці : робота з підручником , узагальнююча бесіда,робота з опорними картками,інтерактивні вправи ( фізкультхвилинка , «Гарячий стілець»,»Знайди слово»)

Обладнання: малюнок «Фортеця Дієсловія», картки, презентація, аудіозаписи ,підручник,бланки для оцінювання.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОРЕКЦІЙНА ХВИЛИНКА

— Протягом двох тижнів ми з вами засвоювали інформацію про дієслово як частину мови. Ми переконалися, що дієслова – найбільш жива і рухома частина мови. Адже саме з допомогою цих дивовижних слів ми спонукаємо до дії інших, отримуємо інформацію про давно минулі події – і картини минулого оживають перед нами. Не обійтись нам без дієслова і тоді, коли ми мріємо про майбутнє.

Сьогодні урок незвичайний. Ми будемо мандрувати. (У кожного з вас на парті є путівничок до уроку,який допоможе засвоїти матеріал. Кожне вірно виконане завдання наблизить вас до гарної оцінки )

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Сьогодні ми відвідаємо фортецю Дієсловію. Але подивіться за вікно, яка гарна осінь завітала на наше шкільне подвір ’ я, а у фортеці Дієсловії – її немає. Дуже шкода, що мешканці цієї фортеці не можуть милуватися такою красою. Треба це якось виправити. Подивіться уважно на свої робочі місця. На деякі парти впали листочки.Дайте відповіді на запитання та отримайте бонусні бали!

(На листках запитання. Діти дають відповіді, чіпляють листки на фортецю).

1.Що таке дієслово?

2.Які граматичні категорії має дієслово?

3.Що таке інфінітив?

4.Назвіть форми дієслова.

5.Назвіть часи дієслова.

6.Який вид дієслова не має теперішнього часу?

7.Які способи дієслова ви знаєте?

Подивіться, яка гарна осінь завітала у фортецю Дієсловію. За те, що ви так гарно прикрасили її, я вам розповім, хто ж мешкає у цій фортеці.

Казка про фортецю Дієсловію ( слайд)

В одній великій фортеці Дієсловії жило багато дієслів. Кожний з них жив за своїм способом , чим дуже гордився. У дієслова умовного способу в розмові завжди зустрічалися багатообіцяючі частки би, б, через які він отримав славу балакуна і обіцяльника. Обіцянки цих дієслів серйозно не сприймали, й інші дієслова над ними жартували: «Якби і коли б, то у роті виріс гриб».

Дієслова наказового способу завжди ходили з гордо піднятою головою й наказували іншим дієсловам: «Принеси! Зроби!» А дієслова дійсного способу користувалися заслуженим авторитетом і повагою.

Але одного разу трапилася біда. На фортецю Дієсловію напали вороги. На захист своєї батьківщини повинні були стати всі дієслова. Однак дієслова наказового способу почали тільки наказувати іншим, заставляти інших і нічого самі не робили. Дієслова умовного способу – тільки обіцяти, а дієслова дійсного способу мужньо боролися і перемогли. За це уряд Дієсловії присвоїв їм найвищу нагороду – Час. Завдяки цьому про них знали в минулому, знають в теперішньому і будуть знати в майбутньому.

Отож, з допомогою цієї казки ми вже знаємо, хто живе у фортеці Дієсловії.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Так, це дієслова умовного, дійсного і наказового способу дієслова.

Дієслова умовного способу ми вже з вами вивчили, дійсного – це всі нам відомі і нами вживані щодня. А сьогодні тема нашого уроку:

Творення і правопис дієслів наказового способу.

Слайд. Тема , мета урок у.

(Записую на дошці.)

Наша мета: сьогодні ми з’ясуємо особливості творення й правопису дієслів наказового способу; будемо вчитися правильно визначати спосіб дієслова, розрізняти й доречно використовувати в мовленні дієслова наказового способу. Чи справедливо дієслова наказового способу займають таке невигідне положення у фортеці?

ІУ. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

4.1 Теорія

Отож, відкрийте книжки на с. 113 і ознайомимося з правилом, що нам пропонує підручник.

Форми дієслів наказового способу творяться від основ теперішнього і майбутнього простого (доконаний вид) часу. Дієслова наказового способу в однині мають форму другої особи, а в множині — першої та другої осіб. Форми наказового способу можуть уживатися з суфіксом -ся .
Закінчення -и, -імо [-їм], -іть (-іте) вживаються в дієсловах із наголошеним закінченням (роби, робімо, робіть) або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних (провітри, провітрімо,провітріть).
В інших випадках дієслова другої особи однини у формі наказового способу мають чисту основу: кинь, малюй , дозволь, маж. )

За чим змінюються дієслова наказового способу? (за особами, числами)

Якій особі однині дієслова наказового способу не можуть наказати? (І)

Від я ких основ творяться дієслова наказового способу?(тепер. і майб.часу)

Як твориться форма третьої особи дієслів наказового способу? (за допомогою часток хай, нехай)

Источник

СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (дійсний, умовний, наказовий)

Лексичне значення. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (дійсний, умовний, наказовий) — відношення названої дієсловом дії або стану до дійсності.

ДІЙСНИЙ СПОСІБ виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися чи відбуватимуться, відповідають на питання що роблю? що зробив? що робитимемо? та ін. Зорі світять, серед неба горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в криницю (Т. Шевченко).

Морфологічні ознаки. Дієслова в дійсному способі змінюються за часами (минулий, теперішній, майбутній), числами (однина, множина), у теперішньому та майбутньому часі за особами (перша, друга, третя), у минулому в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).

УМОВНИЙ СПОСІБ виражає дію чи стан, бажані або можливі за певних умов , відповідають на питання що зробив би? що робила б? що зробили б? та ін. Пішов би я в Україну, пішов би додому. (Т. Шевченко).

Морфологічні ознаки. Дієслова в умовному способі змінюються за числами (однина, множина), в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).

Творення. Дієслова умовного способу творяться додаванням до форм минулого часу частки би (б), частку пишуть окремо від дієслів, при цьому після голосного вживаємо б, а після приголосного – би (співав би, співала б, співали б).

Частка може стояти після дієслова: Чи жила б Україна без кобзи-бандури? (І. Коваленко) або перед ним: Він би робив, та рукава болять (Народна творчість). Частка би (б) може бути відділена від дієслова іншими словами: Я б навіть сонцю одягнула вінок із житніх колосків! (Л. Рубан).

НАКАЗОВИЙ СПОСІБ виражає наказ, прохання, пораду, заклик до виконання дії , відповідають на питання: що роби? що зроби? що робімо? що зробімо? що робіть? що зробіть? Чесним словом лікуйся. (В. Кочевський).

Морфологічні ознаки. Дієслова в наказовому способі змінюються за особами (перша, друга, третя) й числами (однина, множина).

Творення. Форми дієслів наказового способу творяться від основ теперішнього і майбутнього простого (доконаний вид) часу. Дієслова наказового способу мають прості форми у І особі множини (ми), ІІ особі однини (ти) та множини (ви). Складені форми мають у ІІІ особі однини (він, вона, воно) та множини (вони).

Дієслова наказового способу утворюються:

закінчення -імо (-ім) до основи теперішнього часу, закінчення може уживатися з афіксом -ся: берімо(ся), розвіймо, зітрімо

Закінчення –и до основи теперішнього часу в дієсловах із наго­лошеним закінченням або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних: роби, провітри.

В інших випадках тільки чиста основа: кинь, малюй, дозволь, маж.

Додаємо закінчення –те (-іте) до основи теперішнього часу, закінчення може уживатися з афіксом -ся: беріть(ся), розвійте, зітріть

Він, вона, воно, вони

Спонукальна частка хай, нехай до основ теперіш­нього (недоконаного виду або майбутнього простого (доконаний вид) часу: хай бере, нехай повернеться

Частка хай, нехай до основ теперіш­нього (недоконаного виду або майбутнього простого (доконаний вид) часу: хай беруть, нехай повернуться.

У творенні форм наказового способу не вживають дієслово давайте. Ви­рази типу давайте запишемо, давайте привітаємо не є нормативними.

Стилістичні особливості. Трапляється, що форми одного способу дієслова вживають у значенні іншого:

• форми другої особи теперішнього часу дійсного способу можуть уживатися у значенні наказового за умови, коли наказ не викликає заперечень: Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський);

• форми наказового способу можуть уживатися у значенні дійсного, коли йдеться про несподівану минулу дію: Інші бігають, кричать, а ти вечеряти подай, посуд перемий. .. (Панас Мирний);

• форми наказового способу можуть уживатися у значенні умовного: Не будь нас, ніхто б тої науки й не нюхав (О. Довженко),

• неозначену форму дієслова (інфінітив) у значенні наказового способу вживають для підкреслення категоричності: Вирушити негайно;

• для пом’якшення тону наказу, прохання в значенні наказового способу вживаємо форми умовного способу або дійсного. Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки? (М. Коцюбинський).

Источник

Усі уроки української мови 10 клас ІІ СЕМЕСТР Профіль — українська філологія — 2018 рік

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

УРОК 123. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (ДІЙСНИЙ, УМОВНИЙ, НАКАЗОВИЙ), ЇХ ТВОРЕННЯ. СТИЛІСТИЧНЕ ВЖИВАННЯ СПОСОБОВИХ ФОРМ ДІЄСЛОВА

Мета: повторити і поглибити відомості школярів про категорію способу дієслова та особливості творення цієї категорії, розширити знання про стилістичні можливості граматичної категорії способу дієслова; формувати вміння правильно використовувати способи дієслова в мовленні, розвивати вміння аналізувати випадки використання категорії способу дієслова із стилістичною метою, а також створювати діалоги, використовуючи виражальні можливості дієслова, використовувати один спосіб у значенні іншого; виховувати любов до українського слова, ввічливість.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: копії текстів, картки для роботи в групах.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Прочитайте текст. Пригадайте, що таке спосіб дієслова. Назвіть особливості творення способів дієслів.

Спосіб дієслова вказує на відношення дії до дійсності. Дієслова можуть вживатися в дійсному, умовному чи наказовому способах.

Дійсний спосіб дієслова означає дію, яка відбувалася, відбувається чи відбуватиметься: любив, нудьгує, запам’ятає. Дієслова дійсного способу змінюються за часами, числами й особами (у теперішньому й майбутньому часах) та за родами (у минулому часі).

Умовний спосіб дієслова означає дію, можливу за певної умови або бажану: ходив би, казала б, майструвало б, сперечалися б. Дієслова умовного способу змінюються за числами, а в однині — й за родами. Умовний спосіб твориться додаванням до форми минулого часу частки б (після голосного) або би (після приголосного); частка би (б) пишеться окремо і в реченні може стояти після будь-якого повнозначного слова.

Наказовий спосіб дієслова означає наказ, прохання, побажання, пораду, заклик до виконання дії: прийди, ходімо, напишіть, хай (нехай) працює. Дієслова наказового способу змінюються за числами та особами: в однині мають форму 2-ї, а в множині — форми 1-ї та 2-ї особи.

скаж-імо, малюй-мо, глянь-мо

2-га ос. скаж-и, малюй, глянь

скаж-іть, малюй-те, глянь-те

Форми 1-ї особи однини та 3-ї особи однини і множини наказового способу творяться поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу в цих особових формах із часткою хай, нехай: хай (нехай) заграю, хай (нехай) продовжує, хай (нехай) співають (З посібника).

2. Пригадайте рекламні гасла, які містять наказовий, умовний чи дійсний спосіб дієслова.

► У теле- чи радіо рекламах часто можна почути такі вислови: «Відтягнись зі смаком!», «Відірвись на всі сто!», «Живи красиво!», «Не тормози — снікерсни!», «Запрошуємо у світ щастя і гармонії». Визначте спосіб дієслова в цих реченнях.

► Поміркуйте, що це за вислови. Чи стосуються вони мовного етикету?

3. Визначте спосіб дієслова та визначте засоби його вираження.

1. Стоять озера в пригорщах долин. Луги цвітуть у придорожній смузі. І царствений цибатий чорногуз поважно ходить в ранній кукурудзі (Л. Костенко). 2. Виноград ріс густими невисокими кущами, листя було чорно-зелене, соковите, буйне, а між ним синіли грона ягід, тугих і терпких, мов терен (П. Загребельний). 3. Дивись же на мене, сонце, й засмали мою душу, як засмалило тіло (М. Коцюбинський). 4. В собі відчувши важкість крил, за спину злякано ховаю: хай думають, що херувим, відбившись од своєї зграї, блукає по людських стежках (П. Мовчан). 5. Роди, наша земле, хай славиться край пшеницею (Народна творчість). 6. Прихилитися б у затінку до зеленої землі, і вона б почала жалібно вибирати з тіла всю вагу, зібрану за трудний тиждень жнив (М. Стельмах).

IV. ЗАСВОЄННЯ МАТЕРІАЛУ, ВИРОБЛЕННЯ ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ

1. Наведіть усі можливі способові форми дієслів.

Сіяти, посміхатися, нести, лягти, плести, пити, одягатися, догоджати, вивчати, розробити, сісти, зітхнути, догодити.

2. З’ясуйте відмінність між дієслівними формами. Поясніть особливості творення цих дієслів. Складіть речення з цими парами дієслів.

Журімося — журимося, борімося — боремося, учімося — учимося, терпимо — терпіли б, беремо — взяли б, співаємо — співали б, малює — хай малює.

3. Коментар учителя

Категорії способу дієслова, як і категорії часу, властива синонімія форм. При переносному вживанні форми способу набувають експресивності й емоційності, що обмежує їх використання лише розмовним і художнім стилями.

1. У значенні дійсного способу може виступати форма другої особи однини наказового способу. У таких випадках дієслово виражає несподівану, раптову дію, як-от: Решко візьми та й пошли ті гроші, маючи надію швидко одержати жалування й покласти позичену суму(С. Васильченко).

Форма наказового способу може вказувати також на необідність здійснювати небажану, нав’язувану дію: Шукаємо, де б вільніше, а то в нас роби-роби, та й кінця немає (М. Грушевський).

2. Форми умовного способу, виступаючи замість форм дійсного способу, виражають різку відмову виконувати якусь дію: Де ж би я тебе пустила! Адже ж жнива, сама знаєш, який то час,— відповіла Настя (М. Дерлиця).

3. З імперативним значенням можуть використовуватися:

а) форми дійсного способу: Кость посміхнувся й тихо прошепотів до Курки: — Пішли! (Г. Косинка). Такі конструкції є елементом просторіччя;

б) форми умовного способу, які виражають ввічливе побажання, пораду, наприклад: Справді, хлопці, зайшли б ви в хату, погрілись, — сказав він (О. Гончар);

в) інфінітив, що виражає категоричне розпорядження: Усім бригадирам до 6-го провести побригадні наради з ланковими! (Остап Вишня).

4. У значенні умовного способу використовуються форми наказового способу, наприклад: Добре, що я такий — що обіщав, те й зроблю. Ну, не дай я тобі приданого, — що тоді, га? (Т. Шевченко) (За Г. Волкотруб).

4. Укажіть, які форми способу дієслова вжиті переносно, визначте їх значеннєво-стилістичні особливості.

1. Пішов би ти, сину, до пана, попросив би грошей на відробітки (М. Коцюбинський). 2. Пішли, Надю, пора їхати (Л. Романчук). 3. Я вам радив би вступити в кулінарну школу (П. Глазовий). 4. Сестро,— наказав лікар.— Води не давати. Змочіть йому губи ваткою (О. Чорногуз). 5. І тоді Максим здогадався, що Орина таки закохалася в Романа. Про це він наодинці візьми та й ляпни братові (М. Стельмах). 6. Хіба я наймалася на таку роботу? Вони гуляють, бешкетують, а ти роби (Панас Мирний). 7. Так оце я тобі зараз би й оддала! Сокирою піду порубаю (С. Васильченко). 8. Учись — на старість буде знахідка (З народної творчості).

5. Пригадайте прислів’я, де б були наявні вживання форм одного способу замість іншого.

6. Стилістичний експеримент. Робота в групах

► Замініть виділені форми дійсного способу на умовний. Поясніть стилістичну функцію кожного із способів.

З ким їхати. Ну, поїдете ви з Іваном Петровичем. На зеленому килимі, під задумливою вербою, точитимуться спогади про знаменитого його гордона,— таких псів тепер не буває! — який одного разу став на стойку в густій ліщині на вальдшнепа, та так став, що ніякими свистками, ніякими гудками його не можна було зрушити з тої стойки, довелося його залишити в лісі. Пилип Федорович розповість вам про короткозорого старенького бухгалтера, пристрасного мисливця, жертву фантастичних вигадок усієї компанії, з якою він завжди полював. Ви дізнаєтесь про зайця, який після бухгалтерового пострілу з страшним криком «н-н-няв!» вискочив аж на вершечок телеграфного стовпа (За Остапом Вишнею).

► Замініть дієслова умовного способу дієсловами дійсного способу. Пішов би я в Україну, пішов би додому, там би мене привітали,

зраділи б старому. Там би я спочив хоч мало, молившися Богу, там би я. та шкода й гадки, що не буде нічого (Т. Шевченко).

► Поставте виділені дієслова в наказовому способі. Прокоментуйте стилістичну функцію кожного із способів.

Українці мають усі підстави пишатися тим, що їхня Батьківщина не раз переживала дні сили і слави, мала справді легендарних героїв, мужньо переносила найважчі випробування, коли гинули не сотні й тисячі, а мільйони її дочок і синів. Можемо втішатися і гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів (За А. Лотоцьким).

7. Складіть діалог на тему: «Як поводитися в театрі», використовуючи можливості категорії стану дієслова.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► З творів художньої літератури випишіть п’ять речень, де б способи дієслова вживалися б у переносному значенні.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм «повідомлення-видалення» для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

© 2008-2021 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Источник