Формування здорового способу життя молод

Формування здорового способу життя студентської молоді

Ще задовго до появи поняття «здоровий спосіб життя» вчені минулого високо оцінювали його значення. Так, Гіппократ, який за глибиною мислення випереджав свій час, стверджував, що більшість хвороб виникають від дій, вчинків, думок людини, умов її життя, природних факторів. Крім того, він наголошував на взаємозв’язку між конкретним оточуючим середовищем, якістю праці, побутом, схильністю особистості і можливістю захворювання. Проте лише у другій половині ХХ століття виникло реальне підґрунтя для розвитку даного поняття, що надало можливість здійснення аналізу сутності та розкриття наукового змісту здорового способу життя.

В медичному контексті здоровий спосіб життя являє собою гармонійний режим поєднання роботи та відпочинку, оптимальне харчування, фізичну активність, дотримання гігієни, відсутність шкідливих звичок, а також містить найважливішу складову – доброзичливе ставлення до оточуючих і до життя взагалі в будь-яких його проявах.

Всесвітня організація охорони здоров’я характеризує здоров’я як стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя. За даними цієї організації здоров’я людини на 50-55 % визначається умовами і способом її життя, на 25% – екологічними умовами, на 15-20% воно обумовлено генетичними факторами і лише на 10-15% – діяльністю системи охорони здоров’я. Очевидно, що першорядна роль у збереженні і формуванні здоров’я належить самій людині, її цінностям та установкам, ступеню гармонізації її внутрішнього світу та відносин з оточенням, її особистого способу життя.

Складові здорового способу життя – фізичне виховання і спорт, раціональне харчування, відповідальність кожного за стан свого здоров’я.

Фізична активність є одним з ключових аспектів здорового способу життя. Вона робить людину не тільки фізично привабливішою, але й істотно покращує її здоров’я, позитивно впливає на тривалість життя, в першу чергу активної її частини. Як фізіологічний процес фізична активність властива будь-якій людині. Вона може бути низькою, якщо людина усвідомлено або вимушено веде малорухливий спосіб життя і, навпаки, високою, наприклад, у спортсмена. Низька фізична активність (гіподинамія) може бути причиною розвитку м’язової атрофії. Якщо гіподинамія поєднується з погрішностями в харчовому раціоні (прийом висококалорійної їжі у великій кількості), це неминуче приведе до розвитку ожиріння.

Висока фізична активність супроводжується збільшенням м’язової маси (гіпертрофією), зміцненням кісток скелета, підвищенням рухливості суглобів.

Доцільно дотримуватись оптимальної фізичної активності, яка дозволяє людині зберігати або покращувати своє здоров’я, знижувати ризик виникнення захворювань, в тому числі, і фатальних.

Оптимальна фізична активність може бути досягнута за рахунок ходьби, бігу, занять рухомими видами спорту, танцями, а також виконанням гімнастичних вправ. Фізична активність стимулює не лише стан здоров’я, але пробуджує в людині прагнення жити, рухатись, робити добро, бути активним членом здорового суспільства. Тому в процесі навчання вкрай необхідно у студентів постійно формувати не лише потреби, але й навички здорового способу життя. Фізична культура – це не лише спорт, перемоги та змагання, але й спосіб підтримання духовного життя людини, її прагнення до досконалості та здоров’я.

Що стосується харчування, то слід зазначити, що воно забезпечує організм енергією, яка вкрай необхідна для процесів життєдіяльності молодої людини. Відновлення клітин і тканин в організмі відбувається за рахунок надходження з їжею пластичних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин. Крім того, їжа – джерело утворення ферментів, гормонів та інших регуляторів обміну речовин в організмі.

Харчування обов’язково має бути раціональним, тобто правильно організованим, із вмістом в раціоні оптимальної кількості харчових речовин, необхідних для розвитку і життєдіяльності організму, з дотриманням режиму харчування. Раціональне харчування забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість активного життя. Прийом їжі у відповідний час є вкрай важливим, адже виробляється умовний рефлекс у діяльності травних залоз шлунка. Не дотримання режиму харчування призводить до порушення нервової і гормональної регуляції складних біохімічних і фізіологічних процесів, що лежать в основі травлення.

Щодо третьої складової здорового способу життя – відповідальності кожного за стан свого здоров’я, то, в першу чергу, береться до уваги відсутність шкідливих звичок, дотримання правил особистої гігієни, здійснення самоконтролю. Самоконтроль постає найефективнішим методом у процесі формування здорового способу життя молодої людини, адже включає систему спостережень за своїм здоров’ям, фізичним розвитком, функціональним станом, перенесенням навантажень.

У процесі здійснення самоконтролю враховують суб’єктивні та об’єктивні дані. Об’єктивними вважають: антропометричні показники – зріст, масу тіла, окружності; частоту серцевих скорочень; показники сили; дані функціональних проб серцево-судинної, дихальної, нервової систем, нервово-м’язового апарату, результати тестування. До суб’єктивних даних відносять самопочуття, апетит, настрій, почуття втоми, відчуття працездатності, ставлення до оздоровчих занять, порушення сну тощо.

З метою розуміння системи виховної роботи з формування здорового способу життя серед студентської молоді варто визнати, що вплив економічної складової на загальний стан здоров’я та спосіб життя молоді є визначальним. Матеріальне становище сьогодні безпосередньо позначається на можливості родини щодо збереження здоров’я своїх дітей, своєчасного їх діагностування та необхідного лікування. Фінансовий стан більшості сімей й незначні особисті доходи молодих людей значно обмежують їхні можливості щодо якісного харчування, занять спортом, культурного та змістовного дозвілля, оздоровлення. Типовою стратегією життя в молодіжному середовищі стає «стратегія виживання». І хоча молодь і називає здоров’я своєю цінністю, проте тільки третина молодих людей вважає, що вона добре піклується про своє здоров’я. При цьому основними заходами для підтримання здорового способу життя вони вважають активний відпочинок на природі, оптимальний режим праці та відпочинку та відмову від вживання міцного алкоголю.

Формування здорового способу життя студентської молоді – складний процес, який потребує активної участі в ньому якнайбільшої кількості людей: це і батьки, і викладачі, і вихователі гуртожитків, і насамперед – самі молоді люди. Якщо розглядати цей процес в сім’ї, то в більшості випадків він зводиться до виховання навичок гігієнічної поведінки та профілактики шкідливих звичок. Відомим є той факт, що з метою прищеплення здорового способу життя батьки в процесі виховання власних дітей застосовують різні психологічні механізми. Перш за все, це механізм підкріплення – батьки використовують заохочення (або покарання) тієї поведінки дитини, яку вони вважають правильною чи неправильною. У свідомості дитини формується певна система ціннісних норм, стандартів і життєвих планів, дотримання і прагнення реалізації яких для неї поступово стає внутрішньою потребою. Якщо ці стандарти і плани реалістичні, то, досягаючи їх, дитина, а згодом і доросла людина, підвищує рівень власної самоповаги, формує позитивний «Я-образ». В тому випадку, коли стандарти і плани батьків не відповідають наявним можливостям дитини, не враховують її власних інтересів і схильностей, у разі невдачі у дитини виникають труднощі із самовизначенням, втрачається віра в себе, знижується рівень самоповаги. Питання можливості (або неможливості) вести здоровий спосіб життя є суб’єктивним, бо воно, перш за все, детерміноване ступенем усвідомлення особистістю важливості дій в цьому напрямі. Навіть при відсутності деяких об’єктивних умов (комфортне житло, належне харчування, достатній дохід тощо) особи з високим рівнем свідомості стосовно здорового способу життя прагнуть багато чого робити заради власного здоров’я. І навпаки, за достатньо об’єктивних умов нестача особистісних стимулів знижує бажання бути здоровим.

Беззаперечним є той факт, що роль сім’ї у формуванні здорового способу життя молодої людини є важливою і вирішальною. Сім’я формує власний спосіб життя, мікрокультуру, основою якої виступають цінності і елементи культури суспільства або окремих його соціальних груп. Дитина включається в сім’ю з дня її народження, коли вона є найбільш сприйнятливою до виховних впливів (як свідомих з боку батьків, так і внутрішньосімейної атмосфери в цілому). Фактично, сім’я є першою ланкою між людиною і суспільством, яка передає від покоління до покоління певні соціальні цінності, що на суб’єктивному рівні виступають як ціннісні орієнтації членів сім’ї.

Важливими індикаторами духовного здоров’я студентства постають рівень та структура культурних запитів та потреб, а також наявні можливості для їх задоволення. Аналіз опрацьованих літературних джерел свідчить про те, що переважна більшість молодих людей має невисокий рівень культурних потреб, які задовольняються, як правило, непослідовно та епізодично. Причому зводяться такі потреби, частіше за все, до найбільш простих та невимогливих проявів, задоволення яких не потребує організаційних, інтелектуальних чи вольових зусиль: це перегляд телепрограм, «спілкування» з комп’ютером, дискотеки і т.п. Водночас відвідування виставок, музеїв, концертів класичної музики, що потребує певного рівня духовної компетенції, не є поширеним способом проведення дозвілля.

Відбувається прагматизація свідомості молоді, утиск духовних джерел життя. Можна взяти до уваги матеріальну скруту, нестачу коштів, що ніби то зсуває культурні уподобання у бік спрощених за змістом і формою видів дозвілля. Проте, на наш погляд, не слід очікувати, що покращання матеріальної ситуації автоматично сприятиме підвищенню духовних характеристик молоді. Руйнацію духовних засад суспільного життя не можна подолати лише суто економічними методами.

Проте, сімейно-побутова культура молодої людини формується під впливом не тільки сім’ї, а й найближчого оточення – друзів, знайомих, викладачів навчальних закладів тощо. Так, у навчальних закладах варто здійснюватися постійну та цілеспрямовану роботу з молоддю в напрямку формування здорового способу життя, стимулювали їх пізнавальну діяльність, впливати на мотиваційну сферу, не залишати байдужими, заохочувати переглядати пріоритети власного життя. Але багато чого у визначенні способу життя залежить й від самої людини, її особистих якостей, рівня загальної культури.

Людина, яка веде здоровий спосіб життя, легше витримує стреси, психоемоційні перевантаження, ефективніше захищається від негативного впливу довкілля.

Проблема формування здорового способу життя студентської молоді в Україні набуває особливої гостроти, оскільки сучасна ситуація щодо стану здоров’я молодих людей характеризується високими показниками захворюваності та морально-духовною кризою. Тому, дбайливе, відповідальне ставлення до власного здоров’я постає одним з пріоритетів сучасного суспільства, а здоров’я вважається головною суспільною цінністю. Проте не всі молоді люди достатньо поінформовані про здоровий спосіб життя, а деякі свідомо ним нехтують.

На нашу думку, процес виховання свідомого ставлення студентства до власного здоров’я, здоров’я інших людей варто здійснювати шляхом передачі знань і формування умінь і навичок зміцнення та збереження здоров’я, виконання практичних дій здорового способу життя. Саме в молоді роки відбувається сприйняття певних норм та зразків поведінки, усвідомлення потреб та мотивів, визначення ціннісних орієнтацій, інтересів та уявлень. Поведінкові чинники можуть бути як сприятливими, так і шкідливими для здоров’я, що залежить від вибору способу життя конкретною особою. Щоб вплинути на поведінку людини, необхідні зусилля з боку сім’ї, суспільства і безумовно самої людини. Тому так важливо проводити в життя послідовну систему активних дій усіх учасників навчально-виховного процесу. Сам процес має бути спрямований на створення здорового середовища для формування таких важливих життєвих навичок, які ведуть до збереження, зміцнення та відтворення здоров’я і орієнтують на утвердження здорового способу життя, розвиток духовно, психічно, фізично та соціально здорової особистості.

Список використаних джерел

1. Постанова ВРУ «Про рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні «Молодь за здоровий спосіб життя»». Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011. – № 24. – С. 173.

2. Амосов Н.М. Енциклопедія Амосова. Алгоритм здоров’я. Людина і суспільство / Н.М. Амосов. — М: ТОВ «Вид-во АСТ», 2007. – 464 с.

3. Бондаренко О.М. Цінність здоров’я серед пріоритетів студентської молоді/ О.М. Бондаренко, М.Г. Чобітько // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», 2010. – Випуск 3. – С.160–166.

4. Бутов Р.С. Здоровий спосіб життя, як один з основних чинників збереження та зміцнення здоров’я / Р.С. Бутов // Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка «Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини», 2009. – Випуск 2. – С.144–146.

5. Черній В. Історичні аспекти розвитку поняття здорового способу життя. / В. Черній // Проблеми формування здорового способу життя молоді: Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, магістрантів та аспірантів: Під заг. ред. Сіренко Р.Р. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2011. – С. 57-63.

6. Шлозберг С. Про здоровий спосіб життя / С. Шлозберг, Л. Непорент — М: . Ізд. дом «Вільямс», 2009 – 256 с.

Источник

Формування здорового способу життя молоді

Розкриття проблеми здорового способу життя студентської молоді, визначення його складових, головних напрямів вдосконалення. Вивчення духовної та соціальної складових здорового способу життя. Визначення основних напрямах покращення здоров’я молоді.

Рубрика	Медицина
Вид	сочинение
Язык	украинский
Дата добавления	28.08.2018
Размер файла	30,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МОЛОДІ

доктор медичних наук, доцент

доктор педагогічних наук, професор

здоров’я молодь спосіб життя

У статті розкрито проблему здорового способу життя студентської молоді, визначено його складові, головні напрями вдосконалення. Зокрема, зауважено на таких складових, як фізична, що включає індивідуальні анатомічні особливості, потреби фізіологічних функцій організму, рівень фізичного розвитку органів та систем. Психічну складову визначено як сферу, до якої входять індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини. Розкрито духовну складову, що включає духовний світ особистості, її ментальність, світогляд тощо. Визначено соціальну складову, яка пов‘язана з економічними чинниками, стосунками індивіда із соціумом. Акцентовано на основних напрямах покращення здоров‘я молоді: активний фізичний розвиток, раціональне харчування, пропаганда здорового способу життя тощо.

Ключові слова: здоровий спосіб життя, студентська молодь, складові здорового способу життя, формування здорового способу життя.

Подмурняк О. О., Шоробура И. М. Формирование здорового образа жизни молодежи

В статье раскрыта проблема здорового образа жизни студенческой молодежи, определены его составляющие, главные направления совершенствования. В частности, обращено внимание на такие составляющие, как физическая, которая включает индивидуальные анатомические особенности, потребности физиологических функций организма, уровень физического развития органов и систем. Психическая составляющая определена как сфера, в которую входят индивидуальные особенности психических процессов и свойств человека. Раскрыта духовная составная, которая включает духовный мир личности, ее ментальность, мировоззрение и т.п. Определена социальная составляющая, которая связана с экономическими факторами, отношениями индивида с социумом. Акцентировано на основных направлениях улучшения здоровья молодежи: активное физическое развитие, рациональное питание, пропаганда здорового образа жизни и др.

Ключевые слова: здоровый образ жизни, студенческая молодежь, составляющие здорового образа жизни, формирование здорового образа жизни.

Pidmurniak O., Shorobura I. Formation of Healthy Lifestyle of Young People

The article reveals the problem of healthy lifestyle of students, identifies its components, main directions of improvement. In particular, the attention is drawn to such components as physical, including individual anatomical peculiarities, needs of physiological functions of the organism, the level of physical development of organs and systems. The mental component is defined as the area that includes the individual peculiarities of psychic processes and properties of a person. Also the spiritual component that includes spiritual world of the person, mentality, world-view, etc. has been revealed. Social component, which is associated with economic factors, relations of the individual with the society has been determined as well. The article focuses on the main directions of improving the health of young people, in particular active physical development, sensible nutrition, promoting healthy lifestyle, etc. The systematic approach to the problem of maintaining the health of the population means involvement to the decision of the mentioned problem of not only the sphere of the healthcare, but also education, culture, social work etc. In our society there is an acute social problem, connected with extremely low level of health of Ukrainian youth, which requires detailed analysis of its condition, development of new approaches to the formation of value orientations of young people to their health. The main factor that most determines the health condition, is lifestyle. The prospect of improving the health of young people has more to do with the system activity as for the formation of healthy lifestyle, which is much more efficient and cost- effective strategy than the constant increase of the expenses for treatment of consequences of an unhealthy lifestyle.

Key words: healthy lifestyle, students, components of healthy lifestyle, healthy lifestyle forming.

Виклад основного матеріалу

У сучасному суспільстві здоров’я особистості визначається як найвища людська цінність, оскільки воно є головним показником його цивілізованості. Важливою проблемою сьогодення є збереження та зміцнення здоров’я молоді. Збереження здоров’я людини залежить, насамперед, від здорового способу життя, правильного харчування тощо. Навчити молодь зміцнювати своє здоров’я — одна з важливих проблем сучасного вищого навчального закладу. Проблема здоров’я молоді зумовлена також і різким погіршенням стану її психічного й фізичного розвитку, працездатності, появою різних захворювань, які раніше не були характерними для цього віку (вегето-судинні дистонії, гіпертонії, гастрити, діабет тощо). Важливо підтримати фізично, психічно і морально здорове покоління, сформувати активну, духовно багату особистість, здатну всебічно розвиватися та вдосконалюватися в різних напрямах упродовж усього життя.

Сучасна система освіти потребує переосмислення навчально-виховного процесу, зміни ставлення до здоров’я кожного студента під час проведення занять. Сьогодні існує протиріччя між досягненнями в галузі навчання молоді та втратою її здоров’я. Важливим є визначення основних напрямів покращення стану здоров’я студентів, розробка програм, які становитимуть цілісну систему організації педагогічних технологій, зокрема й здоров’язберігаючих, що сприятимуть створенню сприятливих умов для всебічного розвитку особистості та свідомого розуміння нею цінності власного здоров’я та здоров’я оточуючих [3].

Проблему збереження та зміцнення здоров’я особистості широко висвітлено в працях медиків, психологів, соціологів (Г. Апанасенко, М. Вілєнський, О. Газман, Г. Зайцев, В. Клімова, В. Пєтлєнко, C. Свириденко, Т. Сущенко, Г. Царегородцев та ін.). До вивчення основ здоров’язбері- гаючого виховання звертаються такі вчені, як: І. Брехман, В. Горащук, О. Дубогай, В. Лозинський, 3. Малькова, В. Оржеховська, М. Таланчук, Л. Татарнікова. У працях Л. Заплатнікова, М. Гриньової, С. Кириленка, Л. Пономарьової, Б. Шияна розкрито зміст й організація оздоровчої освіти та виховання студентів.

Мета статті — розкрити проблему здорового способу життя молоді, визначити його складові, головні напрями вдосконалення.

Світова наука розробила цілісний погляд на здоров’я як феномен, що інтегрує принаймні чотири його сфери або складові — фізичну, психічну (розумову), соціальну (суспільну) та духовну. Всі ці складові невід’ємні одна від одної, вони тісно взаємопов’язані й саме разом, у сукупності визначають стан здоров’я людини. Для зручності вивчення, полегшення методології дослідження феномена здоров’я наука диференціює поняття фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я. Цей принцип диференціації був закладений у групування індикаторів опитування з урахуванням змісту кожної сфери.

До сфери фізичного здоров’я включають індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму. До сфери психічного здоров’я зараховують індивідуальні особливості психічних процесів і властивостей людини, наприклад, збудженість, емоційність, чутливість. Психічне життя індивіда складається з потреб, інтересів, мотивів, стимулів, установок, цілей, уяви, почуттів тощо. Психічне здоров’я пов’язано з особливостями мислення, характеру, здібностей. Усі ці складові та чинники зумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, ймовірність стресів, афектів. Духовне здоров’я залежить від духовного світу особистості, зокрема складових духовної культури людства — освіти, науки, мистецтва, релігії, моралі, етики. Свідомість людини, її ментальність, життєва самоідентифікація, ставлення до сенсу життя, оцінка реалізації власних здібностей і можливостей у контексті власних ідеалів і світогляду — все це зумовлює стан духовного здоров’я індивіда. Соціальне здоров’я пов’язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму — сім’єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв’язки; воно включає працю, відпочинок, побут, соціальний захист, охорону здоров’я, безпеку існування тощо. Впливають міжетнічні стосунки, вагомість різниці в прибутках різних соціальних прошарків суспільства, рівень матеріального виробництва, техніки й технологій, їх суперечливий вплив на здоров’я загалом. Саме вони створюють відчуття соціальної захищеності (або незахищеності), що суттєво позначається на здоров’ї людини. Соціальне здоров’я детерміноване характером і рівнем розвитку головних сфер суспільного життя в певному середовищі — економічному, політичному, соціальному, духовному [1].

Зазначимо, що складовими здорового способу життя є: харчування (в тому числі якісна питна вода, вітаміни, мікроелементи, протеїни, жири, вуглеводи, спеціальні продукти та харчові добавки), побут (житло, відпочинок, рівень психічної та фізичної безпеки), умови праці (безпека не тільки у фізичному, а й психічному аспекті, наявність стимулів і умов професійного розвитку), рухова активність (фізична культура та спорт, використання засобів різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення сил після фізичних і психічних навантажень) [6].

Сьогодні людина позбавлена рухової активності. Основна частина фізичних навантажень припадає на фізичну культуру та спорт, на який можливості, часу, сил, бажання тощо не вистачає. Звідси і хвороби, і ожиріння та інші недуги.

У районі з екологічними проблемами підтримка здоров’я має першочерговий характер. На стан здоров’я людини впливає екологічна ситуація, якість харчування і наявність благополучних природних умов.

Здоровий спосіб життя можна охарактеризувати як активну діяльність людей, що спрямована на збереження та покращення здоров’я. При цьому необхідно врахувати, що здоровий спосіб життя людини та сім’ї не складається сам по собі, а формується протягом життя цілеспрямовано та постійно [3].

Формування здорового способу життя є чинником первинної профілактики в зміцненні здоров’я населення через зміну стилю та укладу життя, його оздоровлення з використанням гігієнічних знань у боротьбі зі шкідливими звичками, гіподинамією та подоланням неблагополучних ситуацій. Здоровий спосіб життя — це, передусім, діяльність, активність особистості, групи людей, суспільства, що використовують надані їм можливості в інтересах здоров’я, гармонійного, фізичного та духовного розвитку людини.

Під здоровим способом життя треба розуміти типові форми та способи повсякденної життєдіяльності людини, які зміцнюють і вдосконалюють резервні можливості організму, тим самим забезпечуючи успішне виконання своїх соціальних і професійних функцій незалежно від політичних, економічних і соціально-психологічних ситуацій [2].

Педагогічна наука досліджує проблему формування й дотримання здорового способу життя, в практичній реалізації якого існує чимало недоліків.

У країні погіршується стан здоров’я молоді, що пояснюється недооцінкою значення проблеми на загальнодержавному рівні, в сім’ї, навчальних закладах. Обмежені можливості для формування здорового способу життя засобами фізичної культури та спорту. Низький рівень знань людей щодо зміцнення та збереження здоров’я, ролі при цьому здорового способу життя. Погіршується екологія середовища, зростає рівень залежності людей від алкоголю, паління, вживання наркотиків. Порушується єдність підходів до вирішення цієї проблеми сім’єю, навчальними закладами, державними та громадськими організаціями, трудовими колективами, що є особливо небезпечним для виховання молоді [5].

Покращення здоров’я пов’язане, насамперед, зі свідомою, розумною роботою самої людини з укріплення, відновлення та розвитку життєвих ресурсів організму. Важливим кроком для цього є формування мотивації молоді до збереження власного здоров’я, виховання почуття відповідальності за нього. Активний фізичний розвиток, рухова активність, раціональне харчування, духовний розвиток у поєднанні зі сприятливим соціальним середовищем є передумовою та основою здоров’я [4].

Наступним кроком має стати поширення знань щодо формування здорового способу життя в молодіжному середовищі. Це потрібно робити, насамперед, через переорієнтацію системи пропаганди із вивчення впливу негативних факторів поведінки на демонстрацію переваг, які забезпечує здоровий спосіб життя. Ще одним кроком має стати засвоєння цих знань і необхідних навичок, що уможливить свідоме ставлення молоді до власного здоров’я та до здоров’я людей із соціального оточення.

Донедавна профілактика соціально негативних явищ полягала в передаванні молоді спеціалістами інформації та певних знань. Світовий досвід свідчить, що в пропаганді здорового способу життя більш ефективним є поширення серед молоді соціально значущої інформації серед своїх однолітків, оскільки саме особистісний приклад ровесників може бути не тільки зразком для позитивної поведінки, а й формувати новий стиль молодіжної поведінки. Для великої кількості молоді чи не єдиним і найбільш авторитетним джерелом інформації є найближче молодіжне оточення. Наступна перевага — зручність і відвертість спілкування [6].

Ефективним у пропаганді здорового способу життя виявляється вплив людей, яким вдалося подолати шкідливі звички. Йдеться про взаємодопомогу, наприклад, робота групи анонімних алкоголіків, колишніх наркоманів тощо.

Профілактика негативних явищ у молодіжному середовищі, формування здорового способу життя є надзвичайно важливою роботою. Вона не може бути виконана за один, два чи більше етапів. Держава, яка не вкладає кошти в профілактику негативних проявів і формування принципів здорового способу життя, витрачає потім значно більше коштів на лікування нації. Завдання держави — створити умови для позитивного свідомого вибору засад саме здорового способу життя кожній людині, кожному своєму громадянину [7].

Системний підхід до вирішення проблеми підтримання здоров’я населення означає залучення до вирішення означеної потреби не лише галузі охорони здоров’я, а й освіти, культури, соціальної роботи тощо. У нашому суспільстві існує гостра соціальна проблема, пов’язана з украй низьким рівнем здоров’я української молоді, що потребує детального аналізу його стану, розроблення нових підходів до формування ціннісних орієнтацій молоді щодо здоров’я. Головним чинником, що передусім зумовлює стан здоров’я, є спосіб життя. Перспектива покращення здоров’я молоді насамперед пов’язана із системною діяльністю щодо формування здорового способу життя, що є набагато ефективнішою й економічно доцільнішою стратегією, ніж постійне збільшення витрат на лікування наслідків нездорового способу життя.

Перспективи подальших розвідок щодо формування здорового способу життя студентської молоді ми вбачаємо в розробці проекту щодо реалізації цієї проблеми у вищих навчальних закладах, нових підходів до формування ціннісних орієнтацій студентів щодо здоров’я тощо.

Список використаної літератури

1. Жилка Н. Стан репродуктивного здоров’я в Україні (медико-демографічний огляд) / Н. Жилка, Т. Іркіна, В. Тешенко. Київ: Міністерство охорони здоров’я України, НАН, 2001. 68 с.

2. Вакуленко О. Позитивний досвід діяльності з формування здорового способу життя [Електронний ресурс] / О. Вакуленко, Н. Жаліло, Н. Комарова та ін. Режим доступу: http://www.health.gov.Ua/Publ/conf.nsf/0/b993ce66e72733f3c2256ddc003bf d53?OpenDocument.

3. Романова Н. Ф. Формування здорового способу життя як сучасна стратегія протидії соціально небезпечним хворобам серед дітей та молоді: монографія / Н. Ф. Романова // Протидія соціально небезпечним хворобам: вивчення українського досвіду / за ред. Т. В. Семигіної. Київ: Пульсари, 2010. С. 39-48.

4. Яременко О. О. Формування здорового способу життя молоді: стратегія розвитку українського суспільства / О. О. Яременко, О. В. Вакуленко, Ю. М. Галустян та ін. Київ: Держ. ін-т проблем сім’ї та молоді, Укр. ін-т соц. дослідж., 2004. 164 с.

5. Дубогай О. Д. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання школярів: метод. посіб. / О. Д. Дубогай та ін. Київ: Оріони, 2001. 152 с.

6. Заплатников Л. Т. Проблеми валеологии й гигиены в педагогике: прошлое, настоящее, будущее / Л. Т. Заплатников. Донецк: КИТИС, 1998. 228 с.

7. Лозинський В. Техніки збереження здоров’я / В. Лозинський. Київ: Главник, 2008. 160 с.

Размещено на Allbest.ru

Подобные документы

Зростання фізичного навантаження на молодий організм. Дослідження щодо відношення студентської молоді до власного здоров’я та дотримання ними здорового стилю життя. Організація робочого часу, режиму праці, відпочинку та роботи з комп’ютерною технікою.

статья [20,9 K], добавлен 15.01.2018

Валеологія як наука про здоров’я. Виховний потенціал сім’ї у формуванні в дитини здорового способу життя. Умови фізичного, психічного, духовного виховання. Профілактика шкідливих звичок. Розвиток інтелектуальної, емоційної і вольової сфер особистості.

курсовая работа [76,6 K], добавлен 25.06.2015

Особливість низького рівня мотивації здорового способу життя сучасної молоді. Вплив оздоровчої фізичної культури на рівень соціалізації студентів у суспільстві. Покращення соматичного компоненту здоров’я молодого покоління вищих навчальних закладів.

статья [23,8 K], добавлен 06.09.2017

Загальний огляд проблем стану здоров’я населення на сучасному етапі, аналіз причин їх виникнення та факторів розвитку. Особливості стилю життя сучасної людини. Здоровий спосіб життя як чинник формування, збереження і зміцнення здоров’я населення.

курсовая работа [433,7 K], добавлен 05.01.2011

Проблеми здорового способу життя у сучасному суспільстві. Валеологія як наука про індивідуальне здоров’я людини. Мета валеологічної освіти в Україні. Структурна модель людини та її зовнішні складові. Фізіологічні та функціональні резерви організму.

реферат [25,6 K], добавлен 13.02.2010

Источник