—>Комунальний заклад «Мангушський ЗЗСО І-ІІІ ст. №2» —>
ПЕРШОТРАВНЕВИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ
Мангуська ЗОШ І-ІІІ ст. №2
Формування позитивної мотивації до здорового способу життя
Виконав: М.В. Манжула
Мангуська ЗОШ І-ІІІ ст. №2
1. Мотивація у формуванні здорового способу життя
2. Роль фізичного виховання у формуванні здорового способу життя
3. Роль освітньої галузі в покращенні здоров’я школярів
4. Робота Мангуської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 щодо мотивації учнів до здорового способу життя
ВСТУП
Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття»), Закон України «Про фізичну культуру і спорт», концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти , «Фізичне виховання в системі освіти України», цільова комплексна програма «Фізичне виховання – здоров’я нації» орієнтують сучасну школу на виховання фізично здорового й духовно багатого молодого покоління як необхідної умови утвердження здорового способу життя.
У поняття «здоровий спосіб життя» вкладаємо комплекс культурно-оздоровчих заходів, що базуються на досягненнях сучасної науки, спираються на міцні підвалини національної культури, відрізняються етнічним забарвленням з урахуванням психофізіологічних можливостей організму та інтересів школярів. Вони забезпечують гармонійний розвиток особистості, підвищення працездатності, активне довголіття.
Затвердження загальнонаціональних цінностей, збереження здоров’я громадян України є винятково актуальною проблемою сьогодення. Тож, завдання дорослих полягає в тому, щоб сформувати в молоді свідоме ставлення до власного здоров’я. Адже, в народі кажуть: «Або ви турбуєтесь про своє здоров’я, або воно потурбує вас».
1. Мотивація у формуванні здорового способу життя
У формуванні здорового способу життя нагальною проблемою залишається слабка мотивація його дотримання в населення. Низка досліджень доводить, що набагато більшу увагу респонденти приділяють окремим його факторам, наприклад, здоровому харчуванню, забуваючи про гігієнічну гімнастику, дотримання режиму дня тощо. Тоді, як здоровий спосіб життя максимально реалізується лише в повному комплексі заходів.
Дуже непереконливо звучать заклики до здорового способу життя без доведення його вирішальної ролі в поліпшенні показників здоров’я на конкретних прикладах. Та саме в цьому питанні основна відповідальність має лежати на всіх, хто причетний до виховання підростаючого покоління. Адже, здоров’я – це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби чи фізичних вад.
Поняття «здоров’я» нерозривно пов’язане із поняттям «здоровий спосіб життя», як сценарій життєдіяльності, спрямованої на збереження та покращення здоров’я підростаючого покоління.
Розуміючи проблеми в збереженні здоров’я молоді, педагоги та батьки сьогодні надзвичайно занепокоєні питанням допомоги дітям бути здоровими, сильними, витривалими. Здоров’я дітей особливо важливо тому, що за оцінкою фахівців, приблизно 75% хвороб дорослих є наслідком умов життя в дитинстві та в юнацькі роки. Майже 90% дітей дошкільного віку, учнів, студентів мають певні відхилення в здоров’ї, а більше 50% — незадовільну фізичну підготовку.
Формування у школярів здорового способу життя і стійких здорових звичок, а також свідомого ставлення до власного здоров’я і рівня фізичної підготовки є найголовнішим соціальним завданням усього шкільного співтовариства , яке в нашій школі реалізується в навчально-виховному процесі.
Велике значення в формуванні позитивної мотивації до здорового способу життя має фізичне виховання, яке забезпечує фізичне і духовне вдосконалення. Рівень цього вдосконалення характеризується здатністю учнів перетворювати зовнішні вимоги на внутрішні спокуси, мотиви поведінки з пробудженням їх самосвідомості і відповідальності за власну культуру.
Люди, які ведуть здоровий спосіб життя, дотримуються правил безпеки навчання та праці, яким властива висока духовність, залишаються здоровими до глибокої старості.
Микола Амосов говорив: «У більшості хвороб винна не природа, не суспільство, а сама людина. Найчастіше вона хворіє через лінощі й жадобу, а інколи — й від нерозумності».
2. Роль фізичного виховання у формуванні здорового способу життя
Програма з фізичної культури школярів має оздоровчий напрямок. Тому роль вчителя фізичної культури в поліпшенні здоров’я, підвищенні працездатності учнів і їх правильному фізичному розвитку дуже велика. Заняття фізичною культурою і спортом сприяють гармонійному розвитку організму дітей і підлітків. Під впливом щоденних фізичних вправ укріплюється ріст тіла, збільшується окружність грудної клітини, життєва ємність легень, м’язова сила, поліпшується робота серцево-судинної системи .
Для фізичного виховання характерна комплексність у застосуванні засобів, причому до засобів варто віднести крім фізичних вправ природні сили і гігієнічні фактори. Гігієно-санітарні фактори є вирішальними в реалізації задач оздоровчої спрямованості фізичних вправ. Позитивний вплив на людину фізичні вправи роблять тільки тоді, коли застосовуються з урахуванням режиму праці (навчання), харчування, відпочинку із дотриманням санітарних норм місць занять (освітленості, вентиляції та інше).
Заняття фізичними вправами допомагають учням у навчанні. По-перше, регулярні заняття фізичною культурою і спортом покращують здоров’я і підвищують закалюваність організму. По-друге, під дією тренувань покращується фізичний розвиток, робота серця, підвищується сила дихальних м’язів.
Реалізація принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання можлива тільки за умови, якщо заняття фізичними вправами стануть органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, фізичні вправи дадуть належний ефект тільки при дотриманні необхідних гігієнічних норм. Відомо, що одна і та ж фізична вправа може привести до різних ефектів і, навпаки, різні фізичні вправи можуть викликати однаковий результат. Це є доказом того, що фізичні вправи самі по собі не наділені властивостями, що дозволяють у всіх випадках досягти рівної ефективності.
3. Роль освітньої галузі у покращенні здоров’я школярів
Цілісний погляд на здоров’я можна представити у вигляді чотири-компонентної моделі, у якій виділені взаємозв’язки різних його компонентів і представлена їхня ієрархія.
Духовний компонент здоров’я визначає його особистісний рівень, який будується у відповідності з основними цілями і цінностями життя, характеризується моральною орієнтацією особистості, її менталітетом по відношенню до себе, природи і суспільства.
Фізичний компонент характеризується рівнем фізичного розвитку, ступенем саморегуляції органів і систем, наявністю резервних можливостей організму.
Психічний компонент визначається, на наш погляд, рівнем розвитку психічних процесів, ступенем регулювання діяльності емоційно-вольовою сферою.
Соціальний компонент характеризується ступенем соціальної адаптації людини в суспільстві, наявністю передумов для всебічної і довготривалої активності в соціумі.
Дане виділення компонентів здоров’я, в деякій мірі умовно і дозволяє, з одного боку, показати багатовимірність взаємовпливів різних проявів функціонування цілісного організму, з іншого — більш повно охарактеризувати різні сторони життєдіяльності людини, спрямовані на організацію індивідуального стилю життя.
Проблема здоров’я учнів стає пріоритетним напрямком розвитку освітньої системи сучасної школи, стратегічна мета якої – виховання і розвиток вільної життєлюбної особистості, збагаченої науковими знаннями про природу і людину, готової до творчої діяльності і морального поводження.
Головними завданнями школи в даний час є: розвиток інтелекту, формування моральних почуттів, турбота про здоров’я дітей. Усе це передбачено основними напрямками проекту реформи загальноосвітньої школи, у якому на одному з перших місць стоїть здоров’я школярів.
Ефективність процесу формування позитивної мотивації до здорового способу життя залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів організації. Серед форм та методів процесу формування позитивної мотивації до здорового способу життя пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості. До них також належать спеціальне проектування, метод відкритої трибуни, ситуаційно-рольова гра, соціально-психологічний тренінг, інтелектуальний аукціон «мозкова атака», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-естетичним характером, гра-драматизація тощо.
Доцільно також застосовувати традиційні методи, такі як бесіда, диспут, лекція, семінар, роз’яснення, переконання, позитивний і негативний приклади, методи звичок, методи вправ, контролю і самоконтролю, створення громадської думки тощо.
З нетрадиційних для педагогів методів ефективно спрацьовують методи «педагогічної психології», а саме: саморегуляції, педагогічного аутотренінгу, рефлексотерапії. Застосування цих методів сприяє формуванню в учнів моральної самооцінки, зруйнуванню негативних мотивів, перебудуванню і зміненню негативних форм у поведінці вихованців на позитивні: підтримати, посилити позитивні моральні спонукання, активізувати їх прояви чи загальмувати негативні мотиви, знизити їх силу, утримати вихованців від прояву негативної мотивації до здорового способу життя.
4. Робота Мангуської ЗОШ І-ІІІ ст.№2 щодо мотивації учнів до здорового способу життя
У нашій школі формуванню позитивної мотивації до здорового способу життя завжди приділяється постійна увага не тільки в роботі з учнями, а й з батьками учнів, починаючи з першого класу. Вчителі на кожному уроці звертають увагу на поставу, активність учнів на перервах, харчування у шкільній їдальні, і націлюють учнів на дотримання режиму дня. Фізкультхвилинки на уроках стала звичною необхідністю, учні до них звикли і виконують з розумінням їх значення.
Згідно плану роботи школи, з учнями щомісяця проводять бесіди працівники ЦСССМ, Відділу молоді та спорту райдержадміністрації. Ця просвітницька робота націлює учнів на правильний вибір своєї поведінки та ведення здорового способу життя. Батьківські збори завжди відвідують працівники охорони здоров’я. Батьки отримують не тільки потрібну інформацію щодо здоров’я своїх дітей, а й знайомляться з напрямками діяльності їх сімейному середовищі при формуванні у дитини позитивної мотивації до здорового способу життя.
В нашій школі уже на протягом 11 років учні активно займаються іграми на перервах під керівництвом вчителів фізичної культури та її юних інструкторів з фізичної культури. Багато учнів займаються в спортивних секціях. Вчителі фізичної культури велику увагу приділяють наглядній інформаційній агітації. Практично увесь перший поверх обладнаний інформаційними стендами «Олімпійське сузір’я України», також там можна побачити стенди з фотоматеріалами спортсменів школи, фрагменти змагань, привітання з перемогами юних чемпіонів на різних змаганнях. Увагу всіх відвідувачів школи привертають нагороди наших команд, а це понад 50 кубків і більше 100 дипломів і грамот.
Ми змогли обладнати додатковий гімнастичний зал. I, маючи 2 спортзали, необхідне обладнання та інвентар, з гордістю говоримо. що наші учні знають і дотримуються здорового способу життя. Щорічно на педраді шкільний колектив вчителів аналізує та порівнює стан здоров’я учнів за навчальні роки. Таке порівняння дає нам право говорити, що здоров’я учнів з кожним роком покращується, як це видно з порівняльних аналізів.
Так, у 2010-2011 навчальному році з 409 учнів практично здоровими були 237 учнів – 57,8%. У 2011-2012 році здорових учнів було 280 – 66,6%. У 2012-2013 році здорових учнів було 301 – 70,8.%. У 2013-2014 навчальному році здорових учнів було 313 – 71,2% . У 2014-2015 навчальному році здорових учнів було 318 – 69,9%.
Нижчий відсоток став результатом збільшення кількості учнів за рахунок тимчасово переселених сімей з окупованих територій. В більшості, учні всіх цих сімей мають проблеми зі здоров’ям.
Ці результати дуже важливі при цілеспрямованій роботі з формування позитивної мотивації до здорового способу життя, не тільки серед учнів, а й усіх членів їх сімей. Такі заходи в нашій школі, як «Мама, тато, я – спортивна сім’я» проводяться щорічно, починаючи з молодших класів. Тому значна більшість учнів нашої школи постійно займаються в спортивних секціях, в групах ДЮСШ, танцювальних колективах Будинку дитячої творчості. Як результат, проблем з негативними явищами в поведінці чи шкідливими звичками в нашій школі не виникає. Ми віримо в майбутнє наших учнів і робимо все для покращення їх здоров’я і здорового способу їх життя.
Висновок
Вся робота з утвердження здорового способу життя повинна проводитись обдумано, ґрунтовно, з врахуванням вікових особливостей учнів.
У наступному навчальному році ми плануємо заохочення більшої кількості учнів до гурткової роботи, участі в акціях, пов’язаних зі здоров’язберігаючими заходами;
Успіх у формуванні в учнів здорового способу життя залежить не лише від опанування знаннями про здоров’я, а великою мірою від того, як організовано оздоровчо–профілактичну роботу в школі. Якщо вона систематична і послідовна, а учні на собі відчувають її вплив, то вони переконуються у необхідності турбуватися про власне здоров’я і здоров’я близьких. Таким чином виробляється осмислене ставлення до проведення оздоровчих заходів, самостійного виконання вимог здорового способу життя.
Видатний український фізіолог академік Олександр Богомолець зазначав: «Уміння продовжувати життя — це, насамперед, уміння не скорочувати його».
Механізми формування стійкої мотивації на здоровий спосіб життя не витримують «штурмівщини», фрагментарності, поспіху, тиску. Потрібно системне індивідуалізоване усвідомлення кожним учнем необхідності бути здоровим, розуміння ним практичного значення здобутих знань, умінь і навичок із здорового способу життя.
Не надання готових знань, а навчання їх здобувати, осмислювати головне, робити умовиводи, володіти здобутими знаннями є стратегією нашої школи з виховання культури здоров’я, формування гігієнічного досвіду, навичок профілактики шкідливих звичок, інфекційних хвороб, які становлять загрозу суспільству.
Використовуючи ті чи інші організаційні форми, важливо пам’ятати про головне: діти під час участі в них мають одержувати задоволення від життя, а не відчуття «обов’язковості шкільного заходу».
Здоров’я – джерело щастя, радості й повноцінного життя.
Список літератури:
- Антропова М.В. Основы гигиены учащихся. М., Просвещение, 1971.
- Беседы о здоровье: Сб. бесед для учащихся / под ред. Г.Е. Челах/ — Донецк: Каштан, 2012.
- Воропай А.В. Избегайте вредных привычек. – М.: Медицина, 1989.
- Лоранский Д.И., Лукьянов В.С. Азбука здоровья: Книга для молодежи. – М.: Профиздат, 1990.
- Генкова Л.Л., Славков И.Б. Почему это опасно. – М.: Просвещение, 1989.
- Гарницкий С.П. Алкоголь, табак, наркотики и здоровье подростков – К.: Рад. Школа, 1986.
- Омельченко Л., Здоров´ятворча педагогіка. Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 205с.
- Правда про алкоголь та куріння. — К.: Київський міський центр здоров’я, 2007. — 24 с.
- Формування навичок здорового способу життя у дітей і підлітків . Навч.-метод, посіб. / [О.В.Вінда, О.П.Коструб, І.Г.Сомова, М.М.Галябарник, С.В.Кириленко. ] — 3-тє вид., переробл. і доп. К.: Вістка, 2006. — 304 с.
- Верьовкіна Ж. Організація роботи з питань безпеки життєдіяльності та здорового способу життя з батьками дітей різних вікових категорій у середній загальноосвітній школі.// Безпека життєдіяльності – 2005. — №1 – с.33-35
- Семенова Н. Технологія проектування школи сприяння здоров’ю. //Виховна робота — 2007 – №4 с.4-16.
- Семеркова Л. Складова соціалізації учнів на уроках основ здоров’я через використання методики розвитку критичного мислення. //Виховна робота — 2009 – №3 с.2-16.
- Тянтова В., Здоров’я це ніщо, але без здоров’я все ніщо.//Шкільний світ – 2010 — №40 с.15-18.
- Черненко Т., Кійло О., За здоров’ям в школу.// Завуч – 2008 – №19.
- Швед О., Здоровий спосіб життя/Школа рівних можливостей – навчально-методичний посібник/ Під заг. ред. Ковалко Т.В., Колос Л.Є. – К., 2001 – 201с.
Источник
