Формування навичок здорового способу життя молоді

Формування навичок здорового способу життя у дітей та молоді

Методичні розробки вчителів та психологів по проведенню тематичних вечорів та занять з батьками по темам: «Формування здорового способу життя», «Батьки і діти про куріння», «Як виховати дитину фізично здоровою», «Батьки, діти, учителі: шляхи взаємодії».

Рубрика	Педагогика
Вид	методичка
Язык	украинский
Дата добавления	08.12.2011
Размер файла	178,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування навичок здорового способу життя у дітей та молоді

(для використання у роботі практичними психологами та соціальними педагогами)

«Здоров’я — це ще не все, але все інше без нього — ніщо» — так говорить народна мудрість. Саме тому, проблема здоров’я належить до глобальних проблем, вирішення яких зумовлює подальший розвиток суспільства. Особливої уваги потребує молодь. Усвідомлення нею цінностей здоров’я, розуміння визначальної ролі здорового способу життя та формування індивідуальної поведінки на цих засадах.

Працюючи у сфері формування у дітей навичок здорового способу життя практичні психологи та соціальні педагоги району головну увагу зосереджують на питанні: «Як бути здоровим і безпечно поводитися?» Проте, зрозуміло, що цього замало. Знати, як поводитися, не означає погоджуватися з цим, а тим більше реалізовувати це у своєму житті. Тому, просвітницькі заходи спрямовуються на формування практичних умінь та навичок, сприятливих для здоров’я у дітей а також і у їхніх батьків. Практичні психологи та соціальні педагоги впливають на дітей й через їхніх батьків. Наголошуючи останнім про важливість ведення здорового способу життя та виховання дітей на основі особистого прикладу.

Працюючи з батьками в даному напрямку працівники психологічної служби мають вирішувати такі завдання: формування у батьків життєвих навичок, сприятливих для здоров’я, а також підвищення їх життєвої та професійної компетентності, адже тільки здорова особистість може виховати здорову особистість. Успішності проведення превентивної роботи з батьками є проведення занять у формі тренінгів, з широким використанням інтерактивних технологій як на батьківських зборах, так і на окремих заняттях з питань життєдіяльності учнів, що можуть впливати на здоров’я дітей. Ефективними є й спільні заняття дітей, педагогів і батьків.

Гаррі Форду належать слова «Зустрічатися разом — це початок, триматися разом — це процес, працювати разом — це успіх». Тільки спільна робота, спільні зусилля батьків, вчителів, практичних психологів, соціальних педагогів можуть принести результат у такій відповідальній справі.

Формування засад здорового способу життя в учнів має ґрунтуватися на таких принципах:

1. Неподільність навчання і виховання в роботі. Оволодіння знаннями і інформацією має супроводжуватися процесом формування навичок відповідальної поведінки. Здорових установок або розвитком особистісної та соціальної компетентності.

2. Процес навчання і виховання має ґрунтуватися на колективній, спільній діяльності. Сенс роботи полягає не в домінуванні, а в керуванні навчальною діяльністю учня.

3. Учень у центрі (особистісно-орієнтований підхід). Учень у процесі передачі і засвоєння знань не є пасивним об’єктом педагогічного впливу, а активним учасником навчального процесу. Необхідною умовою ефективності навчання є актуалізація і розвиток позитивних потенцій учня.

4. Розуміння того, що усі п’ять вимірів (складових) здоров’я є однаково важливими. Основне завдання щодо цього — збалансований розвиток усіх вимірів здоров’я (фізичного, соціального, духовного, емоційного та інтелектуального).

5. Пропаганда здорового способу життя повинна концентруватися не на фіксації негативних наслідків шкідливих звичок, а на реальних перевагах, які несе в собі здорове життя. Вже саме слово «пропаганда» (від латинського «про», тобто «за»), означає, що інформація має переконувати на користь чогось, агітувати «за», а не «проти».

6. Превентивне навчання спрямоване на зниження ймовірності доручення учнів до вживання наркогенних речовин. Імовірність доручення знижується, якщо:

— учні критично ставляться до своєї поведінки, навчені рефлексії та самоаналізу;

— заохочується віра у свої сили, визнається унікальність кожного учня;

— учні вміють розпізнавати небезпечні ситуації, приймати раціональні рішення, знаходити альтернативні вживанню тютюну та алкоголю моделі поведінки;

— діти навчені розпізнаванню ситуацій групового тиску і володіють навичками опори тиску.

7. Спрямованість роботи одночасно в трьох напрямках: з учнями, з батьками. з вчителями. Бажано, щоб в школі, і вдома говорили про шкідливі звички однаково. Це допоможе попередити конфлікт цінностей у дітей.

Кожному від народження надається найцінніший дар — життя. І найдорожче, що є в житті — здоров’я. Але як це не дивно, люди інколи легковажать своїм здоров’ям. Особливо молодь, адже для них все попереду — життя, щастя, успіх. Проте, це не завжди так. Іноді один необережний вчинок може зруйнувати всі мрії та плани. Саме тому, працюючи у напрямку формування у дітей засад здорового способу життя, потрібно намагатися допомогти дітям оволодіти необхідними знаннями, здобути певні вміння та навички, які сприятимуть їхньому життєвому успіху.

У Леонардо да Вінчі є такі слова: «Пам’ятай, життя є дар, великий дар. І той, хто його не цінує, цього дарунку не заслуговує». Завдання усіх педагогічних працівників — навчити дітей цінувати своє здоров’я, відповідально поводитися, робити правильний вибір і нести відповідальність за предмет свого вибору.

Тренінг для батьків дітей віком від 10 — 14 років

Тема: „Як виховати дитину фізично здоровою”

СЗШ І-ІІІ ст. №2 смт. Муровані Курилівці

Мета: підвищити рівень усвідомлення власної відповідальності за стан свого здоров`я та здоров`я членів сім`ї залежно від обраного способу життя, визначити можливі шляхи та ресурси сім`ї у формуванні фізичного здоров`я дітей та інших членів родини.

Кількість учасників: 10 — 15 чол.

Обладнання: папір білий (формат А2, А4), папір кольоровий, скотч (або цінники), олівці, ручки, фломастери, маркери, клейкі папірці (стікери).

Що підготувати заздалегідь: яскравий плакат «Правила групи», розрізаний у формі пазлів, плакат «Що я очікую від тренінгу».

Повідомлення теми тренінгу: „Як виховати дитину фізично здоровою”

Ведучий пропонує учасникам групи назвати себе, а також назвати, наприклад свою улюблену страву дитинства, найулюбленіший вид активних занять і відпочинку вдома.

Ведучий пропонує оцінити своє самопочуття „тут і тепер” (настрій, фізичний стан тощо) за допомогою „кольоротесту”. Для цього слід зафарбувати картку певним кольором, який відображає стан людини на початку заняття. Процедура заповнення „кольоротесту” повторюється на початку і в кінці кожного заняття. Дані використовують для оформлення „Карти настрою”. Вона має вигляд великого аркуша паперу зі списком усіх учасників, де поруч приклеюються картки учасника ( одна — зафарбована на початку, а інша — у кінці заняття). Це своєрідна діагностика зміни настрою учасників тренінгу, яка дозволяє відстежувати настрій і при необхідності покращувати стан кожного учасника, приділяючи йому особливу увагу.

Таблиця відповідності кольору і стану вивішується на стіну.

Червоний — активне прагнення до діяльності.

Жовтий — позитивний емоційний стан.

Зелений — спокійний стан.

Синій — прагнення до визнання.

Чорний — стан хвилювання

Білий — важко щось відповісти.

2. Вправа «Правила групи».

Мета: ознайомлення батьків з правилами роботи, яких має дотримуватись група і кожен її учасник.

На підлогу викладаються пазли. Батькам пропонується скласти пазли, прочитати і обговорити правила, яких дотримуються діти на уроках-тренінгах.

3. Вправа «Наші очікування».

Мета: ознайомити батьків з методикою отримання зворотнього зв’язку на тренінгах.

Батькам пропонується написати, що вони очікують від тренінгу і наклеїти свої очікування на плакат із зображенням скриньки.

4. Вправа «Мозковий штурм».

Учасники по черзі продовжують фразу «Що для мене є здоров’я?…». Тренер записує всі варіанти відповідей на дошці.

5. Вправа «Чим ми схожі, і чим різні»

Мета: дати можливість членам групи відчути подібність і різницю сімей кожного, ближче познайомитися один з одним, привернути увагу до оцінки фізичного аспекту у ФЗСЖ сім’ї.

Наприклад, ведучий пропонує учасникам об’єднатися в такі групи:

Постійно самі займаються спортом, зарядкою тощо

Відпочивали влітку на природі самі

Частіше хворіють самі

Мають поганий апетит

Свій стан здоров’я оцінюють як добрий

Займаються спортом разом з дітьми

Відпочивали влітку на природі з дітьми

Частіше хворіють діти

Поганий апетит у дитини

Свій стан здоров’я оцінюють як задовільний

У сім’ї не займаються фізичною культурою

Сім’я хворіє досить рідко

Сім’я особливих проблем з апетитом не відчуває

Не відпочивали сім’єю

У сім’ї не курять зовсім

Свій стан здоров’я оцінюють як незадовільний

Після виконання учасники обмінюються враженнями, думками, відчуттями стосовно оцінки здоров’я власного та здоров’я сім’ї.

Завдання: батькам пропонується для заповнення позитивний опитувальник із формуванням здорового способу життя дитини в сім’ї.

Кожний пункт опитувальника складається із двох речень у стверджувальній формі. Пари речень характеризують один із проявів життєдіяльності дитини чи сім’ї. Батьки вибирають і відмічають одне з двох висловлювань, яке більше підходить для їхньої сім’ї, дитини.

Блок 1. Фізичний аспект життєдіяльності дитини в сім’ї.

1.Дитина регулярно займається фізкультурою (спортивна секція, вправи, гімнастика).

2. У вихідні дні ви з дитиною буваєте за містом, на природі.

3.Дитина їсть у помірних кількостях, із задоволенням, і все, що запропонують.

4. Дитина засинає вчасно, просинається легко.

5. Дитина одержує задоволення від комфорту й затишку в домі.

6. Дитині подобається носити красивий одяг.

7. Дитина сама просить поміняти брудний одяг.

1. Моя дитина займається фізкультурою рідко і без задоволення.

2. Для спільних прогулянок не вистачає часу.

3. У дитини проблеми з апетитом (їсть дуже мало, багато, вибірково).

4. Дитина не хоче лягати спати і просинається з труднощами.

5. Дитина байдужа до чуттєвих компонентів повсякденного життя.

6. Дитині байдуже, як і в що вона одягнута.

7. Може одягнути брудний одяг, не проявляє ініціативи в тому, щоби поміняти одяг.

Після заповнення опитувальника доцільно провести обговорення результатів відповідей. Цей опитувальник не має «ключа»: усе, що зліва, більше відповідає потребам дитини в розвитку. Якщо в якійсь сфері справа відмічено 2 — 3 висловлювання, на це слід звернути увагу батьків. Якщо більшість виборів зосереджено зліва — життя дитини організоване у відповідності з її основними потребами.

6. Руханка «Ураган».

«Ураган для тих, хто виховує тільки доньку (тільки сина, доньку і сина)».

7. Вправа: «Робота в групах».

Мета: ознайомити батьків з методиками групової роботи, надати їм можливість усвідомити фактори ризику для здоров’я дітей, і як вони можуть допомогти дітям зберегти здоров’я.

Перша група: створює плакат “Здорова дитина”

Друга група: плакат “Що загрожує здоров’ю дітей у сучасному світі?”

Третя група: “Як зберегти здоров’я дитини”

Четверта група: “Десять заповідей здорового способу життя”.

8. Вправа «Німе кіно»

Протягом п’яти хвилин учасникам слід придумати сюжет фільму про те, як живе сім’я протягом вихідного дня. Кожна група визначає для себе, яку частину дня представить, по черзі показує свій фільм за допомогою жестів, міміки, слова вживати не можна. Після того як «фільм» буде показаний, глядачам пропонується озвучити картину. Слід звернути увагу на такі моменти:

— Як проводять свій вихідний день члени сім’ї?

— Що робить життя цікавим і здоровим, а що не сприяє цьому?

— Які резерви та можливості, на вашу думку, характерні саме для цієї сім’ї?

Фізичний аспект здорового способу життя включає різні складові. Залежно від актуальності для групи проблеми дається коротка інформація для подальшого завдання за можливими напрямами:

— додержання в сім’ї гігієнічних норм і правил;

— режим — відповідно до віку й індивідуальних можливостей організму дитини;

— організація раціонального харчування;

— розумне й систематичне загартування;

— системність і послідовність використання фізичних вправ;

— протидія шкідливим звичкам;

— модель життя сім’ї у вихідний день.

Завдання: кожна група повинна запропонувати власне бачення шляхів розв’язання окреслених проблем стосовно формування здорового способу життя на основі методу «Сімейна розстановка». Сімейну розстановку здійснюють учасники кожної групи з позицій обраних ролей. Наприкінці провести обмін враженнями учасників тренінгу щодо обговорення шляхів ФЗСЖ дитини в сім’ї.

9. Вправа «Відкритий мікрофон».

Мета: отримати зворотній зв’язок.

Батьки по черзі висловлюють свої враження від тренінгу і пропозиції.

10. Ритуал прощання.

Мета: завершення тренінгу, налаштовування на успіх.

У кінці заняття ведучий пропонує всім учасникам по черзі поділитися враженнями, думками, почуттями.

(учні, батьки, педагоги 5 класу)

Тема: «Батьки, діти, учителі — шляхи взаємодії»

тематичний заняття здоровий дитина

практичний психолог ДНЗ №1

смт. Муровані Курилівці Демба В.А.

Мета: Познайомити батьків із особливостями розвитку дітей, їх емоційним світом та проходженням адаптаційного періоду в 5 класі.

Допомогти усвідомити батькам важливість їхнього позитивного впливу та почуття безумовної та умовної любові на дитину, навчити розуміти дитину, її права та потреби.

Сприяти продуктивній співпраці вчителя, батьків та дітей в ході навчання у школі.

Формувати позитивний емоційний настрій у дітей, батьків, педагогів.

Хід проведення заняття

1. Привітання учасників заняття.

2. Презентація мети заняття. (коротка характеристика проблем п’ятикласників).

3. «Скринька сподівань». (Кожен учасник опускає в скриньку написане на трикутничку сподівання від зустрічі).

4. «Аматорське фото — сімейний альбом». Учасники отримують папір овальної форми, на ньому кольором, використовуючи округлі форми, зображують: батьки — «Моя сім’я», учителі — «П’ятий клас і я» (себе і найбільш яскраві особистості п’ятикласників).

Рефлексія: Що було важко? Чому коло мало таку величину, і чому саме таким кольором малювали? (Учителі по черзі демонструють свій малюнок і розповідають, хто в їхньому розумінні яскрава особистість в колективі п’ятикласників і чому?).

5. Інформаційна частина «Особливості дитячого світу».

Ми часто вважаємо, що діти мають нас і навколишній світи розуміти так само, як дорослі, але це — найбільша омана. Діти роблять свої висновки з огляду не тільки на те, що ми при цьому робимо, як поводимося з іншими людьми. Наш особистий приклад часом більше виховує, ніж навчання.

Учасники отримують картки з надрукованими особливостями дитячого світу порівняно зі світом дорослих:

o відсутність сформованих поглядів;

o швидкість перевтілення;

o висока мінливість;

o необтяженість побутовими турботами;

o злиття із зовнішнім світом;

o життя реальними подіями;

o повнота самовідчуття.

Часто батькам здається, що дитина погано поводиться через бажання зробити щось погане навмисно, однак так буває далеко не завжди. В основі будь-якої небажаної негативної поведінки дитини можуть бути причини негативної поведінки (розглядаємо на табло):

o вимога впливу або комфорту;

o бажання показати свою владу або демонстративну непокору;

o помста, відплата.

6. Вправа «Про права»

Учасники діляться на «батьків» і «дітей». У кожного листок паперу і ручка. Мета кожної групи — скласти список своїх прав. Потім вони по черзі називають ці права один одному. Протилежна сторона повинна прийняти це право, чи відхилити.

Рефлексія: Чию позицію легше було представляти: батьків чи дітей? Чому?

7. Інформація про дві території

Батьки хочуть, а також і вчителі, знати про дитину все. Рівень контролю за дітьми часом буває дуже високий. З чим це пов’язано?

(Психолог демонструє малюнок і коментує його).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модель «Територія матері»

І. В період виношування територія дитини цілком належить території матері, знаходиться під її контролем.

ІІ. Поява на світ лиш трохи змінює ситуацію. За територію дитини (ліжечко, бажання) теж потрібний невсипущий контроль.

ІІІ. Але подальші події розгортаються таким чином, що дитина все частіше і частіше починає виходити з поля зору матері, і, зрештою, метою її розвитку стає самостійність.

Зазвичай, цей процес поступовий та індивідуальний, з постійною передачею прав і відповідальності в міру готовності дитини діяти незалежно від матері, однак уся проблема в тому, наскільки батьки. Інші дорослі, готові надати ці права. Іноді на цих територіях можуть відбуватися цілі бої — дитині доводиться боротися за обстоювання своєї самотності, або, навпаки, ситуація «маминого крильця» її дуже влаштовує, зате дорослих потім дуже обтяжує соціальна неспроможність дорослої дитини.

8. Вправа «Риси моєї дитини». Учасники отримують картки. Заповнюють їх.

Рефлексія: Що було легше заповнювати сторону «-», чи сторону «+».

Висновок: Якщо ви легко вписували «-», а важко «+», то навряд ви приймаєте свою дитину такою, як вона є.

Источник