СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (дійсний, умовний, наказовий)
Лексичне значення. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (дійсний, умовний, наказовий) — відношення названої дієсловом дії або стану до дійсності.
ДІЙСНИЙ СПОСІБ виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися чи відбуватимуться, відповідають на питання що роблю? що зробив? що робитимемо? та ін. Зорі світять, серед неба горить білолиций, верба слуха соловейка, дивиться в криницю (Т. Шевченко).
Морфологічні ознаки. Дієслова в дійсному способі змінюються за часами (минулий, теперішній, майбутній), числами (однина, множина), у теперішньому та майбутньому часі за особами (перша, друга, третя), у минулому в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).
УМОВНИЙ СПОСІБ виражає дію чи стан, бажані або можливі за певних умов , відповідають на питання що зробив би? що робила б? що зробили б? та ін. Пішов би я в Україну, пішов би додому. (Т. Шевченко).
Морфологічні ознаки. Дієслова в умовному способі змінюються за числами (однина, множина), в однині за родами (чоловічий, жіночий, середній).
Творення. Дієслова умовного способу творяться додаванням до форм минулого часу частки би (б), частку пишуть окремо від дієслів, при цьому після голосного вживаємо б, а після приголосного – би (співав би, співала б, співали б).
Частка може стояти після дієслова: Чи жила б Україна без кобзи-бандури? (І. Коваленко) або перед ним: Він би робив, та рукава болять (Народна творчість). Частка би (б) може бути відділена від дієслова іншими словами: Я б навіть сонцю одягнула вінок із житніх колосків! (Л. Рубан).
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ виражає наказ, прохання, пораду, заклик до виконання дії , відповідають на питання: що роби? що зроби? що робімо? що зробімо? що робіть? що зробіть? Чесним словом лікуйся. (В. Кочевський).
Морфологічні ознаки. Дієслова в наказовому способі змінюються за особами (перша, друга, третя) й числами (однина, множина).
Творення. Форми дієслів наказового способу творяться від основ теперішнього і майбутнього простого (доконаний вид) часу. Дієслова наказового способу мають прості форми у І особі множини (ми), ІІ особі однини (ти) та множини (ви). Складені форми мають у ІІІ особі однини (він, вона, воно) та множини (вони).
Дієслова наказового способу утворюються:
закінчення -імо (-ім) до основи теперішнього часу, закінчення може уживатися з афіксом -ся: берімо(ся), розвіймо, зітрімо
Закінчення –и до основи теперішнього часу в дієсловах із наголошеним закінченням або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних: роби, провітри.
В інших випадках тільки чиста основа: кинь, малюй, дозволь, маж.
Додаємо закінчення –те (-іте) до основи теперішнього часу, закінчення може уживатися з афіксом -ся: беріть(ся), розвійте, зітріть
Він, вона, воно, вони
Спонукальна частка хай, нехай до основ теперішнього (недоконаного виду або майбутнього простого (доконаний вид) часу: хай бере, нехай повернеться
Частка хай, нехай до основ теперішнього (недоконаного виду або майбутнього простого (доконаний вид) часу: хай беруть, нехай повернуться.
У творенні форм наказового способу не вживають дієслово давайте. Вирази типу давайте запишемо, давайте привітаємо не є нормативними.
Стилістичні особливості. Трапляється, що форми одного способу дієслова вживають у значенні іншого:
• форми другої особи теперішнього часу дійсного способу можуть уживатися у значенні наказового за умови, коли наказ не викликає заперечень: Лагодь, сину, сани, відвезеш ялинку (М. Коцюбинський);
• форми наказового способу можуть уживатися у значенні дійсного, коли йдеться про несподівану минулу дію: Інші бігають, кричать, а ти вечеряти подай, посуд перемий. .. (Панас Мирний);
• форми наказового способу можуть уживатися у значенні умовного: Не будь нас, ніхто б тої науки й не нюхав (О. Довженко),
• неозначену форму дієслова (інфінітив) у значенні наказового способу вживають для підкреслення категоричності: Вирушити негайно;
• для пом’якшення тону наказу, прохання в значенні наказового способу вживаємо форми умовного способу або дійсного. Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки? (М. Коцюбинський).
Источник
Творення дієслів умовного і наказового способу. Знак м’якшення в дієсловах наказового способу
поглибити знання семикласників про способи творення й особливості правопису дієслів умовного та наказового способів; формувати вміння правильно визначати спосіб дієслова, розрізняти й доречно використовувати в мовленні дієслова умовного та наказового способів
Творення дієслів умовного і наказового способу. Знак м’якшення в дієсловах наказового способу
українська мова, 7 клас
Мета: поглибити знання семикласників про способи творення й особливості правопису дієслів умовного та наказового способ ів ; формувати вміння правильно визначати спосіб дієслова, розрізняти й доречно використовувати в мовленні дієслова умовного та наказового способ ів ; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття поваги, гордості за досягнення наших співвітчизників.
Лексикологія і фразеологія: уживання дієслівних синонімів, антонімів у переносному значенні.
Текст (риторичний аспект): створення висловлювань у художньому стилі з дієсловами умовного способу.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок
Подані дієслова записати у три колонки:
а) дієслова дійсного способу;
б) умовного способу;
в) наказового способу.
Повернися, укриють, читаєте, ходив би, несуться, світіть, виступали б, подумав, не хотів би, повернися, раділи б.
Дієслова дійсного способу
Дієслова умовного способу
Дієслова наказового способу
З-поміж дієслів виписати ті, що вжиті у формі умовного способу. Свій вибір обґрунтувати.
Збагнув би, посолив, сядь, цвенькала б, хай найметує, днювали, обідати, зрозумів би, нехай пишуть, приїдьте, присвоїв, покращила, прориваються, сідатиме, утворіть, чіплявся б, випік, палахкотів би, заміси.
Робота з підручником.
Опрацювання теоретичного матеріалу (с ).
ІV. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи
Прочитати речення. Виписати дієслова умовного способу. Пояснити спосіб їх творення.
1) Якби мені черевики, то пішла б я на музики.
2) Коли б знав, де впаду, то соломки б підстелив.
3) Ах, коли б вистачило мені сили й часу, написав би я роман про визволення Західної України, про возз’єднання наших народів.
4) Я працював би день і ніч хоч сто років і ніколи б не знав ні втоми, ні нудьги, і ніколи б не докучала мені робота.
5) Я міг би довго жити і творити багато лише на основі добра, на основі позитивних стимуляторів.
До дієслів умовного способу дібрати інфінітиви.
Утворити від дієслів форму наказового способу в усіх можливих особових формах. Скласти з ними речення-заклики на тему «Підвищення культури поведінки».
Берегти, порадити, розказати, перевіряти, боротися.
Відновити прислів’я, розкриваючи дужки і ставлячи дієслова в наказовому способі. Виділити закінчення.
1) (Бути) спокійні, як порося в мішку.
2) (Драти) лико, поки спокійно.
3) Де тин нижчий, там і (перелазити).
4) (Ждати) у моря погоди.
5) (Знати) віл з волом, а кінь — з конем.
6) (Знати) кінь з конем, свиня зі свинею, рідня — з ріднею.
7) (Знати) годині ціну, хвилинам — рахунок (Нар. творчість).
Визначити число й особу дієслів.
Завдання для кмітливих
1. Назвати три дієслова у формі минулого часу, співзвучні з віддієслівними іменниками чоловічого роду 2-ої відміни твердої групи.
2. Яке дієслово, що означає будівельну роботу, у формі наказового способу в 2-й особі однини співзвучне з іменником чоловічого роду 2-ої відміни твердої групи на означення професії будівельника?
3. Яке дієслово, що має префікс, у наказовому способі в другій особі однини співзвучне з прикметником чоловічого роду, що означає внутрішні якості людини в називному відмінку?
Ключ: 1. Біг, віз, ніс. 2. Штукатур. 3. Злий
Складання і розігрування діалогів.
— Складіть та розіграйте діалоги, використовуючи дієслова у мовного та наказового способів.
1) Ви напередодні контрольної роботи відпрошуєтесь у мами на вечірку, вона вас відпускає, але з певною умовою.
2) Ви хочете, щоб на свято батьки подарували вам велосипед. Вони погоджуються, але натомість вимагають від вас гарних знань та оцінок високого рівня.
3) Вам пропонують придбати річ, про яку ви давно мріяли. Але ви збирали гроші мамі на подарунок. Ви вагаєтесь і приймаєте рішення.
V. Підбиття підсумків
Дати відповіді на запитання:
1. Якому способові дієслова властиві не всі особові форми?
2. У формі якого способу і часу дієслова не змінюються за особами?
3. Як утворюються дієслова умовного способу?
VI. Домашнє завдання
Виписати з творів українських поетів уривки, у яких уживаються дієслова у формі умовного способу. Наприклад: «Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя» (Т. Шевченко).
Источник
Дієслово. Наказовий спосіб
Наказовий спосіб
Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:
| 2 ос. | однини | -и | = ø (нульове закінчення) |
| 1 ос. | множини | -ім (о), | -мо |
| 2 ос. | множини | -іть, | -те |
1. Закінчення -и, -ім (о), -іть звичайно бувають:
б) У дієсловах із наголошеним префіксом ви-: вибери, виберім(о), виберіть; вижени, виженім(о), виженіть тощо, які без префікса мають кінцевий наголос: бери, берім(о), беріть; жени, женім(о), женіть.
в) У дієсловах із суфіксом -ну- в інфінітиві після приголосного: кивни, кивнім(о), кивніть; крикни, крикнім(о), крикніть; моргни, моргнім(о), моргніть; стукни, стукнім(о), стукніть.
г) У дієсловах з основою на л або р після приголосного: підкресли, підкреслім(о), підкресліть); провітри, провітрім(о), провітріть.
2. В інших дієсловах ненаголошений голосний у закінченнях наказового способу відсутній:
а) Після голосних: грай, граймо, грайте; купуй, купуймо, купуйте; стій, стіймо, стійте; ший, шиймо, шийте.
б) Після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р: не горб(ся), не горбте(сь); сип, сипмо, сипте; став, ставмо, ставте; ознайом, ознайомте; ріж, ріжмо, ріжте; поклич, покличмо, покличте; руш, рушмо, руште; морщ, морщте; повір, повірмо, повірте.
в) Після приголосних д, т, з, с, л, н теж зникає, причому ці приголосні пом’якшуються: сядь, сядьмо, сядьте; трать, тратьмо, тратьте; чисть, чистьмо, чистьте; злазь, злазьмо, злазьте; повісь, повісьмо, повісьте; визволь, визвольмо, визвольте; стань, станьмо, станьте.
Усі ці форми наказового способу дієслів, як видно з ілюстрацій, мають у першій особі множини закінчення -мо, у другій особі – -те.
Примітка 1. Від дієслова їсти наказовий спосіб: їж, їжмо, їжте; від дієслів доповісти, розповісти звичайно вживаються форми: доповідай (від доповідати), розповідай (від розповідати).
Примітка 2. Приголосні г, к у наказовому способі переходять у ж, ч: бігти — біжи, біжім(о), біжіть; лягти — ляж, ляжмо, ляжте; пекти — печи, печім(о), печіть (пор. теперішній або майбутній час: біжу, ляжу, печу).
Приголосні з, с, х у словах типу казати, писати, брехати в наказовому способі переходять у ж, ш: казати — кажи, кажім(о), кажіть; писати — пиши, пишім(о), пишіть; брехати — (не) бреши, (не) брешіть; пор. теперішній час: кажу, пишу, (не) брешу.
Примітка 3. Усі дієслова із суфіксом -ува- (-юва-) мають перед закінченням наказового способу у (ю): вимірюй, просмолюй, розказуй.
Якщо щось незрозуміло, постав запитання. Але спочатку зареєструйся
Источник
Урок «Творення і правопис дієслів наказового способу «
Тема. Творення і правопис дієслів наказового способу
Мета: поглибити знання семикласників про способи творення й правопис дієслів;з’ясувати і чітко окреслити особливості творення та правопису дієслів наказового способу; формувати вміння правильно визначати спосіб дієслова, розрізняти й доречно використовувати в мовленні дієслова наказового способу; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; розвивати навички сприймати і розуміти прекрасне у мистецтві, природі, взаєминах людей, здатності до художньої творчості; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття поваги, гордості за досягнення наших співвітчизників.
Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу
Форма проведення уроку: урок-подорож
Форми роботи на уроці : робота з підручником , узагальнююча бесіда,робота з опорними картками,інтерактивні вправи ( фізкультхвилинка , «Гарячий стілець»,»Знайди слово»)
Обладнання: малюнок «Фортеця Дієсловія», картки, презентація, аудіозаписи ,підручник,бланки для оцінювання.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНО-КОРЕКЦІЙНА ХВИЛИНКА
— Протягом двох тижнів ми з вами засвоювали інформацію про дієслово як частину мови. Ми переконалися, що дієслова – найбільш жива і рухома частина мови. Адже саме з допомогою цих дивовижних слів ми спонукаємо до дії інших, отримуємо інформацію про давно минулі події – і картини минулого оживають перед нами. Не обійтись нам без дієслова і тоді, коли ми мріємо про майбутнє.
Сьогодні урок незвичайний. Ми будемо мандрувати. (У кожного з вас на парті є путівничок до уроку,який допоможе засвоїти матеріал. Кожне вірно виконане завдання наблизить вас до гарної оцінки )
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Сьогодні ми відвідаємо фортецю Дієсловію. Але подивіться за вікно, яка гарна осінь завітала на наше шкільне подвір ’ я, а у фортеці Дієсловії – її немає. Дуже шкода, що мешканці цієї фортеці не можуть милуватися такою красою. Треба це якось виправити. Подивіться уважно на свої робочі місця. На деякі парти впали листочки.Дайте відповіді на запитання та отримайте бонусні бали!
(На листках запитання. Діти дають відповіді, чіпляють листки на фортецю).
1.Що таке дієслово?
2.Які граматичні категорії має дієслово?
3.Що таке інфінітив?
4.Назвіть форми дієслова.
5.Назвіть часи дієслова.
6.Який вид дієслова не має теперішнього часу?
7.Які способи дієслова ви знаєте?
Подивіться, яка гарна осінь завітала у фортецю Дієсловію. За те, що ви так гарно прикрасили її, я вам розповім, хто ж мешкає у цій фортеці.
Казка про фортецю Дієсловію ( слайд)
В одній великій фортеці Дієсловії жило багато дієслів. Кожний з них жив за своїм способом , чим дуже гордився. У дієслова умовного способу в розмові завжди зустрічалися багатообіцяючі частки би, б, через які він отримав славу балакуна і обіцяльника. Обіцянки цих дієслів серйозно не сприймали, й інші дієслова над ними жартували: «Якби і коли б, то у роті виріс гриб».
Дієслова наказового способу завжди ходили з гордо піднятою головою й наказували іншим дієсловам: «Принеси! Зроби!» А дієслова дійсного способу користувалися заслуженим авторитетом і повагою.
Але одного разу трапилася біда. На фортецю Дієсловію напали вороги. На захист своєї батьківщини повинні були стати всі дієслова. Однак дієслова наказового способу почали тільки наказувати іншим, заставляти інших і нічого самі не робили. Дієслова умовного способу – тільки обіцяти, а дієслова дійсного способу мужньо боролися і перемогли. За це уряд Дієсловії присвоїв їм найвищу нагороду – Час. Завдяки цьому про них знали в минулому, знають в теперішньому і будуть знати в майбутньому.
Отож, з допомогою цієї казки ми вже знаємо, хто живе у фортеці Дієсловії.
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Так, це дієслова умовного, дійсного і наказового способу дієслова.
Дієслова умовного способу ми вже з вами вивчили, дійсного – це всі нам відомі і нами вживані щодня. А сьогодні тема нашого уроку:
Творення і правопис дієслів наказового способу.
Слайд. Тема , мета урок у.
(Записую на дошці.)
Наша мета: сьогодні ми з’ясуємо особливості творення й правопису дієслів наказового способу; будемо вчитися правильно визначати спосіб дієслова, розрізняти й доречно використовувати в мовленні дієслова наказового способу. Чи справедливо дієслова наказового способу займають таке невигідне положення у фортеці?
ІУ. СПРИЙНЯТТЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
4.1 Теорія
Отож, відкрийте книжки на с. 113 і ознайомимося з правилом, що нам пропонує підручник.
Форми дієслів наказового способу творяться від основ теперішнього і майбутнього простого (доконаний вид) часу. Дієслова наказового способу в однині мають форму другої особи, а в множині — першої та другої осіб. Форми наказового способу можуть уживатися з суфіксом -ся .
Закінчення -и, -імо [-їм], -іть (-іте) вживаються в дієсловах із наголошеним закінченням (роби, робімо, робіть) або в дієсловах, основа яких закінчується збігом двох приголосних (провітри, провітрімо,провітріть).
В інших випадках дієслова другої особи однини у формі наказового способу мають чисту основу: кинь, малюй , дозволь, маж. )
За чим змінюються дієслова наказового способу? (за особами, числами)
Якій особі однині дієслова наказового способу не можуть наказати? (І)
Від я ких основ творяться дієслова наказового способу?(тепер. і майб.часу)
Як твориться форма третьої особи дієслів наказового способу? (за допомогою часток хай, нехай)
Источник
